ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КТЕП
____________ А.К. Похресник
«____»_____________20__ р.

ПОЛОЖЕННЯ
про денне відділення
Київського технікуму електронних приладів
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Денне відділення є структурним підрозділом технікуму.
1.2. Положення про денне відділення розроблене у відповідності до Закону України «Про вищу освіту» і Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах.
1.3. На денному відділенні здійснюється підготовка студентів по споріднених спеціальностях.
1.4. Розподіл спеціальностей по денним відділеннях здійснює директор технікуму.
1.5. Поставлені перед відділенням завдання під керівництвом зав.відділення виконують всі викладачі, класні керівники і працівники відділення.
1.6. Робота відділення проводиться по планах, затверджених директором технікуму
2. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

2.1. Організація і забезпечення навчально-виховної роботи на спеціальностях відділення відповідно до робочих навчальних планів, планів роботи технікуму і відділення.
2.2. Організація обліку контингенту відділення.
2.3. Забезпечення обліку успішності студентів.
2.4. Розробка і виконання заходів по забезпеченню відвідуваності занять.
2.5. Контроль за виконанням студентами правил внутрішнього розпорядку технікуму.
2.6. Контроль за організацією самостійної та поза аудиторної роботи студентів.
2.7. Залучення батьків студентів для підвищення ефективності навчальної, виховної та поза аудиторної роботи зі студентами.
2.8. Контроль за роботою по виконанню курсових та дипломних проектів.
2.9. Вживання заходів по працевлаштуванню випускників відділення.
2.10. Своєчасна підготовка достовірних матеріалів на стипендіальну комісію
2.11. Забезпечення зв’язку з випускниками відділення.
2.12. Облік роботи і складання звітів про роботу відділення.
3. КЕРІВНИЦТВО

3.1. Керівництво відділенням здійснює завідуючий відділенням, який призначається директором технікуму і виконує свої обов’язки в межах затвердженої директором інструкції.
3.2. Завідуючий відділенням несе повну відповідальність за відповідність рівня підготовки студентів вимогам державних стандартів освіти.
3.3. Завідуючий відділенням для виконання вимог стандартів освіти залучає викладачів і класних керівників відділення.
3.4. Керівні рішення по роботі відділення узгоджуються з представниками студентського самоуправління, в межах прав, наданих студентському самоуправлінню Законодавством України.
3.5. Розпорядження, видані завідуючим відділенням, обов’язкові до виконання класними керівниками і студентами відділення.
3.6. Завідуючий відділенням, в разі, потреби скликає раду викладачів відділення для вирішення навчальних завдань роботи відділення. Рішення рад викладачів носять рекомендаційний характер.

4. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ

4.1. Денне відділення підпорядковується заступнику директора з навчально-виховної роботи.
4.2. Денному відділенні підпорядковані викладачі відділення, класні керівники відділення.
5. КОНТРОЛЬ, ПЕРЕВІРКА ДІЯЛЬНОСТІ

5.1. Контроль і перевірку діяльності здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи.
5.2. Завідуючий відділенням один раз на семестр звітує перед педагогічною радою технікуму про роботу відділення.
5.3. Завідуючий відділенням один раз на тиждень звітує про роботу відділення на адміністративній раді технікуму.
6. ОРГАНІЗАЦІЯ, РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ

6.1. Відділення створюються, реорганізовуються та ліквідовуються наказом директора технікуму відповідно до переліку спеціальностей і наявного контингенту студентів.

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КТЕП
___________А.К.Похресник
«____»__________ 20__ року

ПОЛОЖЕННЯ

про кадрову службу
Київського технікуму електронних приладів
1. Загальні положення

1.1. Кадрова служба є структурним підрозділом Київського технікуму електронних приладів.
1.2. У своїй діяльності служба керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами з питань кадрової роботи. У питаннях організації і застосування методики проведення кадрової роботи кадрова служба керується також відповідними рекомендаціями Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України.
2. Основні завдання та функції служби

2.1. Основними завданнями служби є:
– реалізація державної політики з питань кадрової роботи;
– здійснення аналітичної та організаційної роботи з кадрового менеджменту;
– задоволення потреби в кваліфікованих кадрах та їх ефективне використання;
– прогнозування розвитку персоналу, заохочення працівників до службової кар’єри, забезпечення їх безперервного навчання;
– документальне оформлення проходження трудових відносин.
2.2. Кадрова служба:
– здійснює методичне та інформаційне забезпечення роботи разом з відповідними структурними підрозділами узагальнює практику роботи з кадрами, вносить керівнику пропозиції щодо її вдосконалення;
– здійснює організаційне забезпечення по роботі з кадрами;
– проводить разом з іншими підрозділами роботу щодо укладення, продовження терміну дії, розірвання контрактів з викладачами і іншими педагогічними працівниками технікуму;
– веде встановлену звітно-облікову документацію, готує державну статистичну звітність з кадрових питань;
– готує накази про призначення на посади та звільнення з посад працівників технікуму;
– оформляє документи про прийняття на роботу, вносить відповідні записи до трудових книжок;
– обчислює стаж роботи, здійснює контроль за наданням відпусток відповідної тривалості, складає графіки щорічних відпусток працівників;
– у межах своєї компетенції здійснює заходи для забезпечення трудової дисципліни;
– своєчасно готує документи щодо призначення пенсій працівникам;
– здійснює роботу, пов’язану із заповненням, обліком і зберіганням трудових книжок та особових справ працівників;
– оформляє і видає довідки з місця роботи працівника, проводить оформлення листків тимчасової непрацездатності;
– готує документи для відрядження працівників;
– у межах своєї компетенції бере участь у розробленні штатного розпису;
– розглядає пропозиції, заяви, скарги співробітників з питань, що належать до компетенції кадрової служби;
– проводить іншу роботу, пов’язану із застосуванням законодавства про працю та державну службу;
– веде облік студентів;
– видає накази на зарахування, відрахування, переведення та інші накази стосовно студентів.
3. Структура кадрової служби

3.1. Безпосереднє керівництво кадровою службою здійснює директор технікуму.
3.2. До складу кадрової служби входять:
– помічник директора з кадрової роботи;
– інспектор по роботі з працівниками технікуму;
– інспектор по роботі зі студентами технікуму;
– завідуючий архівом технікуму.
3.3. В разі потреби для виконання термінових завдань кадрової служби можуть тимчасово залучати інших працівників технікуму.
4. Заключні положення

4.1. Кадрова служба має свою печатку.
4.2. Робота служби проводиться згідно з відповідним законодавством України і статутом технікуму.

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КТЕП
____________ А.К. Похресник
«____»_____________20__ р.

ПОЛОЖЕННЯ

про канцелярію
Київського технікуму електронних приладів
1. Загальні положення

1.1. Канцелярія Київського технікуму електронних приладів (далі – технікум) є структурним підрозділом Київського технікуму електронних приладів.
1.2. Канцелярія в своїй діяльності керується Законом України «Про освіту», актами законодавства та нормативними документами, що регламентують діяльність вищих навчальних закладів, наказами, інструкціями та рекомендаціями Міністерства освіти і науки України, посадовими інструкціями, правилами внутрішнього трудового розпорядку, іншими нормативно-правовими актами та цим положенням.
1.3. Канцелярія виконує завдання, визначені даним Положенням, затвердженим директором техінкуму.
2. Структура канцелярії

2.1. Структура і штатна чисельність працівників канцелярії технікуму складається відповідно до штатного розкладу, затвердженого Міністерством освіти і науки України.
2.2. Канцелярію очолює завідувач канцелярії, призначений на посаду наказом директора технікуму.
2.3. Інші працівники канцелярії призначаються на посади і звільняються з посад наказом директора техінкуму.
2.4. Обов’язки працівників канцелярії визначені їх посадовими інструкціями, затвердженими наказом директора технікуму.
3. Основні завдання

3.1. Дотримання загальних правил ведення діловодства в технікумі та порядку роботи з документами з моменту їх надходження чи створення в технікумі до відправлення або передавання в архів.
3.2. Здійснення роботи з документального забезпечення роботи технікуму.
3.3. Здійснення роботи щодо обліку документообігу технікуму.
3.4. Здійснення роботи з обліку звернень громадян та юридичних осіб.
3.5. Здійснення прийому громадян.
3.6. Забезпечення статистично-аналітичної роботи технікуму.
3.7. Взаємодія з іншими структурними підрозділами технікуму з питань, що стосуються діяльності канцелярії.
4. Функції

4.1. Щоденне приймання, реєстрація та передавання вхідної кореспонденції за призначенням працівникам технікуму відповідно до обов’язків.
4.2. Ведення документів первинного обліку, номенклатурних справ.
4.3. Забезпечення своєчасного надходження кореспонденції.
4.4. Забезпечення ведення контрольних журналів.
4.5. Облік та зберігання справ, документів первинного обліку.
4.6. Реєстрація та облік справ.
4.7. Реєстрація та облік звернень громадян.
4.8. Контроль за дотриманням порядку формуванням справ, визначеного чинним законодавством.
4.9. Здійснення обліку і зберігання виконаних документів.
4.10. Робота з заявами.
4.11. Приймання й облік скарг.
4.12. Належне здійснення прийому громадян працівниками канцелярії.
4.13. Виконання доручень директора технікуму щодо організації роботи канцелярії.
4.14. Розробка заходів, спрямованих на вдосконалення діловодства, організацію роботи з документального забезпечення діяльності технікуму.
4.15. Підготовка та передача до архіву технікуму документації за минулі роки.
5. Організація роботи

5.1. Роботу канцелярії організовує завідувач канцелярії.
5.2. Завідувач канцелярією здійснює організаційно-розпорядчі функції щодо основних завдань, які покладені на канцелярію та визначені в цьому Положенні.
5.3. Завідувач канцелярією несе персональну відповідальність за виконання цих завдань.
5.4. Свою роботу канцелярія проводить в тісній взаємодії з іншими працівниками технікуму.
5.5. Працівники канцелярії призначається на посаду і звільняється з посади директором техінкуму.
5.6. У разі відсутності зав. канцелярією або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обовязки виконує працівник, призначений директором технікуму.
5.7. Завідувач канцелярією технікуму свої функціональні обов’язки виконує під керівництвом директора технікуму і несе повну відповідальність за роботу канцелярії.

6. Права канцелярії

6.1. Канцелярія має право:
6.1.1. В межах компетенції канцелярії вивчати документи, інші матеріали, що стосуються роботи технікуму та надавати відповідні пропозиції та рекомендації.
6.1.2. Вносити пропозиції директору технікуму для обговорення найбільш важливіших питань організації роботи канцелярії на нарадах технікуму.
6.1.3. Вносити обґрунтовані пропозиції директору технікуму щодо покращення умов, удосконалення форм і методів роботи канцелярії, забезпечення належної взаємодії з працівниками технікуму, а також щодо покращення роботи технікуму в цілому.
6.1.4. Отримувати від працівників технікуму необхідну інформацію для виконання своїх завдань та обовязків.
7. Відповідальність канцелярії

7.1. Працівники канцелярії несуть персональну відповідальність за достовірність даних первинного обліку, своєчасність їх складання та оформлення.
7.2. Відповідальність за належне і своєчасне виконання функцій канцелярії, передбачених дійсним положенням, несе завідувач канцелярії техінкуму.
7.3. На завідувача канцелярією технікуму покладається персональна відповідальність за:
7.3.1. Організацію діяльності канцелярії по виконанню покладених на неї задач і функцій.
7.3.2. Організацію оперативної і якісної підготовки і оформлення документів, ведення діловодства згідно з діючими правилами й інструкціями.
7.3.3. Збереження прийнятих у роботу документів.
7.3.4. Дотримання трудової дисципліни.
7.3.5. Забезпечення збереженості майна, що знаходиться в канцелярії, і дотримання правил пожежної безпеки.
7.4. Відповідальність працівників канцелярії встановлюється їхніми посадовими інструкціями.
8. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

8.1. До цього Положення можуть вноситися доповнення та зміни за згодою директора технікуму.
8.2. Строк дії цього положення не обмежений.

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КТЕП
____________ А.К. Похресник
„____”_____________20__ р.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
київського технікуму електронних приладів
1. Загальні положення

1.1. Навчально-методичний кабінет Київського технікуму електронних приладів (надалі Технікум) є центром навчально-методичної роботи педагогічних працівників Технікуму.
1.2. Навчально-методичний кабінет створений на виконання Закону України «Про освіту» як складова навчально-методичного комплексу Технікуму.
1.3. У своїй діяльності навчально-методичний кабінет керується нормативними документами Міністерства освіти і науки України та даним Положенням.
1.4. Навчально-методичний кабінет працює за планом, складеним на навчальний рік, схваленим на засіданні методичної ради та затвердженим директором Технікуму.
2. Основні завдання навчально-методичного кабінету

2.1. Організація навчально-методичної роботи в Технікумі.
2.2. Вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду, удосконалення навчально-виховного.
2.3. Надання методичної допомоги викладачам, майстрам виробничого навчання в підвищенні їх фахового рівня, удосконаленні педагогічної майстерності.
2.4. Накопичення та систематизація методичних матеріалів, які розробляються у навчальному закладі, пропаганда форм і методів навчання та виховання, оцінка їх ефективності за досягнутими результатами.
2.5. Створення умов для безперервного удосконалення фахової освіти шляхом підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
2.6. Виявлення, апробація та впровадження в практику передового педагогічного досвіду, освітніх технологій і досягнень науки.
2.7. Проведення системних заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу викладачів, вивчення і узагальнення їх педагогічного досвіду та впровадження його в навчальний процес.
3. Зміст і форми роботи

3.1. Планування, організація та проведення конференцій, методичних семінарів, занять школи молодого викладача, підвищення педагогічної майстерності з актуальних проблем методики навчання і виховання студентів, наукової організації навчального процесу.
3.2. Вивчення рівня викладання, роботи предметних комісій, ефективності використання форм і методів навчання, узагальнення та пропаганди передового педагогічного досвіду роботи.
3.3. Надання методичної допомоги предметним комісіям в організації роботи з питань ведення навчально-методичної документації, виховання, навчання, роботи з молодими викладачами.
3.4. Систематизація та пропаганда новинок педагогічної і методичної літератури, навчальних посібників, рефератів і статей з питань навчання і виховання (разом з бібліотекою).
3.5. Розробка методичних проблем, які реалізуються навчальним закладом при плануванні і проведенні відкритих занять. Участь у складанні перспективних і поточних (семестрових) планів контролю, здійснюваних керівництвом навчального закладу, аналіз результатів контролю; підготовка пропозицій щодо подальшого удосконалення різних напрямків педагогічної діяльності навчального закладу.
3.6. Підготовка навчально-методичних питань для розгляду на засіданнях педагогічної і методичної ради.
3.7. Забезпечення рецензування методичних розробок, навчальних посібників, та інших навчально-методичних матеріалів, розроблених викладачами і схвалених предметними комісіями. Встановлення творчих звязків з іншими навчальними закладами.
3.8. Організація розроблення, апробації і поширення навчально-методичних матеріалів, передових форм науково-методичної роботи.

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КТЕП
____________ А.К. Похресник
„____”_____________20__ р.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО НАВЧАЛЬНІ КАБІНЕТИ, ЛАБОРАТОРІЇ
Київського технікуму електронних приладів
1. Загальні положення

1.1. Дія цього положення поширюється на навчальні кабінети і лабораторії, що функціонують і створюються згідно з робочим навчальним планом відповідної спеціальності.
1.2. Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного оснащення кабінетів і лабораторій згідно з санітарно-гігієнічними правилами та нормами.
1.3. Навчальний кабінет є навчально-матеріальною базою для проведення теоретичних і практичних занять, місцем для самостійної роботи студентів, для проведення поза аудиторної роботи зі студентами і організації різних заходів, які сприяють більш глибокому вивченню окремої дисципліни. Одночасно кабінет є методичним центром з даної дисципліни в навчальному закладі.
1.4. Основним завданням кабінету є забезпечення проведення теоретичних та практичних занять на високому науковому, методичному і технічному рівні відповідно до діючих навчальних програм і методичних рекомендацій, а також організація і проведення поза аудиторної гурткової роботи, завдяки якій розвиваються творчі і дослідницькі здібності студентів.
1.5. Кабінетом вважається приміщення зі створеним навчальним середовищем, оснащене сучасними засобами навчання, обладнанням та меблями.
1.6. Лабораторія – це спеціальне приміщення, обладнане для проведення експериментів, дослідів і випробувань, оснащене необхідним обладнанням і методичним забезпеченням.
1.7. Аудиторія – приміщення для читання лекцій, доповідей.
2. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ КАБІНЕТІВ, ЛАБОРАТОРІЙ

2.1. Основна мета створення кабінетів і лабораторій полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту освіти та навчального плану.
2.2. Завданням функціонування навчальних кабінетів і лабораторій є створення передумов для:
– організації індивідуального та диференційованого навчання;
– реалізації практично-дійової і творчої складової змісту навчання;
– забезпечення профільного і поглибленого навчання;
– організації роботи гуртків та факультативів;
– проведення засідань предметних комісій;
– індивідуальної підготовки викладача до занять;
– методичної роботи.
2.3. Перед початком навчального року проводиться огляд кабінетів і лабораторій з метою визначення стану готовності їх до проведення занять.
2.4 Правила і норми облаштування, утри­мання закладів освіти та організації навчально-виховного проце­су мають відповідати вимогам, затвердженим Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 (ДсанПІН 5.5.2.008-01), та ДЕН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
3. Типи навчальних кабінетів, лабораторій

3.1. Організація навчальних кабінетів, лабораторій передбачає:
– визначення специфіки дисципліни;
– розміщення кабінетів і лабораторій;
– оснащення засобами навчання та обладнанням за вимогами до упорядкування та удосконалення, організаційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів і лабораторій.
3.2. У техенікумі можуть створюватись такі типи навчальних кабінетів:
– кабінет з окремих навчальних дисциплін;
– комбіновані кабінети з набором навчально-методичної інформації та матеріально-технічного забезпечення для спорід­нених дисциплін.
3.3. Кабінети і лабораторії створюються згідно з навчальним.
3.4. Фізкультурно-спортивні зали повинні розміщуватись не вище другого поверху, актові – не вище третього згідно з ДБН В.2.2-3-97 п. 3.8.
3.5. Рекомендується розміщувати на одному поверсі кабінети за навчальними циклами.
3.6. Розташування і призначення кабінетів та лабораторій може змінюватись відповідно до зміни спеціалізації технікуму, кількості студентів, інших причин.
4. Матеріально-технічне забезпечення

4.1. Комплектація кабінетів і лабораторій здійснюється відповідно до вимог робочих програм- навчально-наочими посібниками, технічними засобами навчання та обладнанням.
4.2. Робочі місця викладачів монтуються на підвищенні, обладнуються демонстраційним столом. При потребі обладнуються витяжною шафою з підведенням води, каналізації та електроенергії.
4.3. У кожному кабінеті розміщується класна (аудиторна) дошка та екран для демонстрації екранних засобів навчання.
4.4. Лабораторні приміщення обладнуються: необхідними приладами, шафами для збереження приладів, інструментів та навчально-наочного обладнання.
4.5. Облік матеріалів і обладнання кабінетів і лабораторії ведеться відповідно до вимог бухгалтерії технікуму.
4.6. Списання морально та фізично застарілого облад­нання, навчально-наочних посібників проводиться відповідно до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України.
5. Навчально-методичне забезпечення навчальних кабінетів, лабораторій

5.1 Навчально-методичне забезпечення кабінетів складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників, переліків навчально-наочних посібників та обладнання загального призначення, зразків навчально-наочних посібників і т.і.
Додатково кабінети і лабораторії можуть бути оснащені:
– підручниками та навчальними посібниками для кожного студента;
– фаховими журналами;
– довідниковою і нормативно-технічною літературою;
– науково-популярною і методичного літературою;
– матеріалами педагогічного досвіду;
– розробками відкритих занять та виховних заходів;
– інструкціями для виконання лабораторних і практичних робіт.
6. Оформлення навчальних кабінетів, лабораторій

6.1. На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний напис на табличці з назвою кабінету. Крім того, на вхідних дверях розміщується графік консультацій.
6.2. Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.
До постійних експозицій відповідно до спеціалізації кабінету належать:
– державна символіка;
– інструкція з охорони праці;
– портрети видатних учених;
– таблиці сталих величин, основних формул;
– таблиця періодичної системи елементів Д.І. Менделєєва;
– системи вимірювання фізичних елементів;
– політична Карта України тощо.
До експозиції змінного характеру належать:
– виставка кращих робіт студентів;
– матеріали до теми наступних занять;
– додаткова інформація про новинки;
– результати конкурсів, олімпіад і т.і.
Матеріали експозицій оновлюються при переході до ви­вчення нової теми.
7. Керівництво навчальним кабінетом, лабораторією

7.1. Роботою кабінету, лабораторії керує завідувач, якого призначає директор наказом по навчальному закладу.
7.2. Завідувач кабінету, лабораторії несе відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників, обладнання та інших матеріальним цінностей.
7.3. До обов’язків завідувача кабінету, лабораторії належать:
– забезпечення умов для проведення занять;
– сприяння оновленню та вдосконаленню матеріальної бази;
– забезпечення дотримання в кабінеті правил з охорони праці, протипожежної безпеки, чистоти і порядку;
– ведення обліку та списання обладнання і матеріалів;
– керування і контроль за роботою лаборанта, надання йому допомоги та сприяння підвищенню рівня його кваліфі­кації.
7.4. За згодою директора технікуму приміщення кабінетів можуть використовуватись для проведення занять інших дисциплін, виховних заходів, батьківських зборів.
7.5. Лаборант несе перед завідувачем лабораторії відповідальність за належне зберігання навчального обладнання, навчально-наочних посібників, матеріалів тощо.
До обов’язків лаборанта належать:
– систематичне вдосконалення своїх знань, умінь і павичок із забезпечення викладання навчальної дисципліни;
– забезпечення в приміщенні навчального кабінету чистоти і порядку, розмішенім засобів навчання і обладнання;
– сприяння справності навчального обладнання;
– утримання навчального обладнання в робочому стані і забезпечення безпеки під час виконання студентами робіт;
– допомога викладачу в організації проведення навчально-виховного процесу.
8. Паспортизація кабінетів, лабораторій

8.1. Паспорт кабінету – документ, який визначає основні параметри, що характеризують фактичний стан і можливості виконання його основних функціональних завдань.
8.2. Паспортизація кабінету, лабораторії передбачає не тільки підготовку і заповнення паспорта, а і встановлення відповідності обладнання кабінету, лабораторії до вимог робочих програм.
8.3. Паспорт складається завідувачем кабінету, лабораторії на відповідному бланку розробленому в навчальному закладі.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор КТЕП

____________ А.К. Похресник

„____”_____________20__ р.

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО бібліотеку київського технікуму
електронних приладів

1. Загальні положення
1.1. Бібліотека є структурним підрозділом, який здійснює інформаційну і культурно-просвітницьку роботу серед студентів, викладачів і співробітників технікуму.
1.2. В своїй роботі бібліотека керуються Законами України, наказами Міністерства освіти і науки України, інструкціями Міністерства культури України, наказами директора технікуму.
1.3. Бібліотека обслуговує студентів, викладачів та співробітників технікуму.
1.4. Бібліотека має свій штамп.
2. Основні завдання
2.1. Активна пропаганда досягнень науки і техніки, педагогіки, технологій, національної культури і мистецтв.
2.2. Допомога адміністрації та педагогічному колективу в організації національно-патріотичної роботи.
2.3. Забезпечення навчального процесу та виховної роботи всіма формами бібліотечного та інформаційно-бібліографічного обслуговування.
2.4. Формування бібліотечного фонду.
2.5. Звязок з бібліотеками інших навчальних закладів.
2.6. Пропагує твори сучасних українських письменників.
2.8. Проводить виставки нової літератури та періодичних видань.
2.9. Приймає участь в організації виховних заходів, які проводять викладачі технікуму.
2.10. Готує матеріали для виховних заходів класних керівників.
2.11. Розвиває любов до літератури у студентів, які живуть у гуртожитку.
2.12. Разом з предметними комісіями розробляє рекомендовані списки літератури.
2.13. Розробляє електронні бібліотечні фонди, використовуючи інформаційні технології.
2.14. Веде облік бібліотечного фонду і списання застарілої літератури.
3.Керівництво
3.1. Безпосереднє керівництво роботою бібліотеки здійснює завідувач бібліотеки.
3.2. Завідувач бібліотеки призначається і звільняється наказом директора.
3.3. Завідувач бібліотеки несе повну відповідальність за виконання основних завдань бібліотеки, збереження і ефективне використання бібліотечного фонду, виконання вимог протипожежної безпеки і створення умов праці в бібліотеці.
3.4. Завідувач бібліотекою веде облік, списання і придбання бібліотечного фонду, а також складає необхідні звіти.
4. Взаємовідносини
4.1. Завідувач бібліотекою підпорядкований заступнику директора з навчально-виховної роботи.
4.2. Плани роботи бібліотеки, плани поновлення бібліотечного фонду, замовлення періодичних видань узгоджуються з головами предметних комісій.

5. Контроль і перевірка діяльності
5.1. Контроль за роботою бібліотеки здійснюють заступник директора з навчально-виховної роботи і бухгалтерія технікуму.
6. Організація, реорганізація і ліквідація
6.1. Організація, реорганізація і ліквідація бібліотеки проводяться наказом директора технікуму.
ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор КТЕП

____________ А.К. Похресник

„____”_____________20__ р.

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО методичну раду київського технікуму
електронних приладів

1. Загальні положення
1.1. Методична рада – постійно діючий дорадчий консультативно-методичний орган, який покликаний спрямовувати діяльність учасників педагогічного процесу на виконання завдань, визначених Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», Постановами Уряду України, наказами Міністерства освіти і науки України.
1.2. Керівництво методичною роботою педагогічного колективу по організації основоположних ідей у навчально-виховному процесі.
1.3. Розвиток творчої особистості викладачів і студентів.
1.4. Впровадження в практику роботи педагогічного колективу технікуму кращого досвіду, прогресивних інноваційних технологій, надбань педагогічної науки.
1.5. Діяльність ради базується на принципах науковості, системності, плановості, послідовності.
2. Основні завдання
2.1. Обгрунтування основних напрямків удосконалення змісту навчання і виховання студентів.
2.2. Створення системи організації навчання і виховання студентської молоді.
2.3. Аналіз професійного рівня викладання навчальних дисциплін, виховної роботи, досвіду підготовки студентів до участі в олімпіадах і конкурсах.
2.4. Визначення чіткої структури, змісту і форми методичної роботи в технікумі.
2.5. Впровадження у навчально-виховний процес новітніх теоретичних розробок, кращого досвіду, сучасних педагогічних технологій..
2.6. Координація діяльності з підвищення кваліфікації кадрів.
2.7. Визначення рівня методичного навчального прооцесу.
2.8. Оцінка ефективності педагогічного процесу.
2.9. Координація діяльності із підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.
2.10. Аналіз рівня знань, умінь, рівня вихованості студентів.
2.11. Організація проведення масових форм методичної роботи (конференцій, семінарів тощо).
3.Керівництво
3.1. Методичну раду очолює заступник директора з навчально-виховної роботи.
3.2. До складу методичної ради входять завідуючі відділеннями, методист, голови предметних комісій.
4. Взаємовідносини
4.1. Постанови методичної ради обов’язкові до виконання всіма учасниками навчального процесу.
5. Організація і ліквідація
5.1. Методична рада організовується наказом директора терміном на один навчальний рік.
5.2. В разі необхідності склад методичної ради може змінюватись протягом навчального року.
ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор КТЕП

____________ А.К. Похресник

„____”_____________20__ р.

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
У київському технікумі електронних приладів

1. Загальні положення

1.1. Навчальний процес у технікумі (надалі – навчальний процес) – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.
Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.
Мова навчання визначається Законом Української РСР “Про мови
в Українській РСР”.
Навчальний процес організуються з урахуванням можливостей
сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.
1.2. Зміст освіти – це науково-обгрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу.
Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно – логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та технікуму і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.
Освітньо-професійна програма підготовки – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.
Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обгрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин.
Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти.
Вибіркова частина змісту освіти визначається технікумом.
1.3. Організація навчального процесу базується на багатоступеневій системі вищої освіти.

2. Нормативно-правова база організації навчального процесу

2.1. Організація навчального процесу у технікумі базується на Законі Української РСР ” Про освіту”, державних стандартах освіти, інших актах законодавства України з питань освіти.
Державний стандарт освіти – це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня.
Складові державного стандарту освіти :
1) освітня (кваліфікаційна) характеристика;
2) нормативна частина змісту освіти;
3) тести.
Освітня характеристика – це основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень.
Кваліфікаційна характеристика – це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обовязків.
Тест – це система формалізованих завдань, призначених для
встановлення відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня особи до вимог освітніх (кваліфікаційних) характеристик.
2.2. Організація навчального процесу здійснюється відділеннями та предметними комісіями. Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.
Навчальний план – це нормативний документ технікуму, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.
Навчальний план затверджується директором технікуму.
Для конкретизації планування навчального процесу на кожний
навчальний рік складається робочий навчальний план.
Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним
стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обовязковим.
Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються технікумом.
Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення
освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання
можливостей і традицій технікуму, регіональних потреб тощо.
Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та
вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.
Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою
державного стандарту освіти.
Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється викладачем, розглядається предметною комісією і затверджується заступниом директора з навчальної роботи.
2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану викладачем складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом технікуму.
Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.
Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:
– тематичний план;
– засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;
– перелік навчально-методичної літератури.
Робоча навчальна програма дисципліни розглядається предметною комісією і затверджується заступниом директора з навчальної роботи.
2.4. Вибіркові навчальні дисципліни, введені технікумом в освітньо-професійну програму підготовки є обовязковими для вивчення.
2.5. Технікум надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.
2.6. За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідає завідуючий відділення та голова предметної комісії.

3.Форми організації навчання

3.1. Навчальний процес у технікумі здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.
3.2. Основні види навчальних занять:
– лекція;
– лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
– консультація.
3.3. Лекція
3.3.1. Лекція – основна форма проведення навчальних занять у технікумі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.
Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.
Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників технікуму в окремо відведений час.
Лекції проводяться лекторами – викладачами технікуму, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.
Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях –
аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.
3.3.2. Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобовязаний перед початком відповідного семестру подати в предметну комісію складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.
Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може
бути зобовязаний головою предметної комісії до проведення пробних лекцій з участю викладачів.
Лектор зобовязаний дотримуватися навчальної програми щодо
тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування
навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до
студентів.
3.4. Лабораторне заняття
3.4.1. Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою у конкретній предметній галузі.
Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, на виробництві, в наукових лабораторіях). Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.
Перелік тем лабораторних занять визначається робочою
навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими
видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.
3.4.2. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.
Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.5. Практичне заняття
3.5.1. Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних
лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться з студентами академічної групи.
Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною
програмою дисципліни. Проведення практичного заняття грунтується
на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розвязування їх студентами на занятті.
Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено
проведення практичних занять.
3.5.2. Практичне заняття включає проведення попереднього
контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розвязування завдань з їх обговоренням, розвязування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.
Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття,
враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної
дисципліни.
3.6. Семінарське заняття
3.6.1. Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.
Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
3.6.2. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.
Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття
враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної
дисципліни.
3.7. Консультація
3.7.1. Консультація – форма навчального заняття, при якій
студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або
пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного
застосування.
3.7.2. Консультація може бути індивідуальною або проводитися
для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує
студентів з питань, повязаних із виконанням індивідуальних
завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.
Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій
з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.
3.8. Індивідуальні завдання
3.8.1. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати,
розрахункової, графічні, курсові, дипломні проекти) видаються студентам в терміни, передбачені навчальним планом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.
Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома
студентами.
3.8.2. Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.
Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно повязуватися з практичними потребами конкретного фаху.
Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їх
виконання визначається предметною комісією.
Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як
правило, найбільш кваліфікованими викладачами.
Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією
у складі двох-трьох викладачів предметної комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи).
Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за чотирибальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”). Курсові проекти (роботи) зберігаються в комісії протягом одного року, потім списуються в установленому порядку.
3.8.3. Дипломні проекти виконуються на завершальному етапі навчання студентів у технікумі і передбачають:
– систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних технічних, економічних виробничих й інших завдань;
– розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою
дослідження та експерименту, повязаних з темою проекту.
Студенту надається право обрати тему дипломного проекту, визначену випускаючими предметними комісіями, або запропонувати свою з обгрунтуванням доцільності її розробки.
Керівниками дипломних проектів призначаються викладачі технікуму, висококваліфіковані спеціалісти виробництва.
Порядок захисту дипломних проектів здійснюється відповідно до пункту 3.11.3.3. даного Положення.
Дипломні проекти зберігаються в архіві технікуму протягом пяти років, потім списуються в установленому порядку.
3.9. Самостійна робота студента
3.9.1. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіннянавчальним матеріалом у час, вільний від обовязкових навчальних занять.
3.9.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботи
студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
3.9.3. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.
3.9.4. Самостійна робота студента забезпечується системою
навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної
навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні
посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.
Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні
передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.
Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна
наукова та фахова монографічна і періодична література.
3.9.5. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, компютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.
У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.
3.9.6. При організації самостійної роботи студентів з
використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, компютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.
3.9.7. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.
3.10. Практична підготовка студентів
3.10.1. Практична підготовка студентів технікуму є обовязковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
Практична підготовка студентів здійснюється на передових
сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки, державного управління.
3.10.2. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача
технікуму та спеціаліста з даного фаху.
Програма практичної підготовки та терміни її проведення
визначаються навчальним планом.
Організація практичної підготовки регламентується Положенням
про проведення практики студентів вищих навчальних закладів
України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8
квітня 1993 року N 93.
3.11. Контрольні заходи
3.11.1. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий
контроль.
Поточний контроль здійснюється під час проведення уроків,практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система
оцінювання рівня знань визначаються відповідною предметною комісією.
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів
навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на
окремих його завершених етапах.
Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну
атестацію студента.
3.11.2. Семестровий контроль
3.11.2.1. Семестровий контроль проводиться у формах
семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з
конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.
Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю
засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.
Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового
контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі поточного контролю знань та результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується при відсутності екзамену і не передбачає обовязкову присутність студентів.
Студент вважається допущеним до семестрового контролю з
конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену,
диференційованого заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.
3.11.2.2. Екзамени складаються студентами в період
екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.
Технікум може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів.
Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до
відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку
сесії.
3.11.2.3. Результати складання екзаменів і диференційованих
заліків оцінюються за чотирибальною шкалою (“відмінно”, “добре”,
“задовільно”, “незадовільно”), і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.
Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з технікуму.
Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється завідувачем відділення.
Студенти, які не зявились на екзамени без поважних причин,
вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.
3.11.3. Державна атестація студента
3.11.3.1. Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює
державна кваліфікаційна комісія.
Державна атестація студента здійснюється державною кваліфікаційною комісією (далі – державна комісія) після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.
Державна комісія створюється як єдина для денної і заочної
форм навчання та екстернату з кожної спеціальності.
Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну
підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів у технікумі.
3.11.3.2. Державна комісія організовується щорічно і діє
протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії. Голова комісії призначається Міністерством освіти і науки України на пропозицію директора технікуму з числа провідних спеціалістів виробництва або вчених.
До складу державної комісії входять:
1) директор технікуму або заступник директора з навчальної роботи;
2) завідувач відділення;
3) викладачі профілюючих дисциплін;
4) провідні спеціалісти виробництва та працівники науково-дослідних інститутів.
До участі в роботі державної комісії як екзаменатори можуть
залучатися викладачі предметних комісій, якщо в складі комісії немає
представників цих предметних комісій. У цьому випадку вони користуються правами членів комісії.
Персональний склад членів державної комісії і екзаменаторів
затверджується директором технікуму не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії.
Робота державних комісій проводиться у терміни, передбачені
навчальними планами технікуму. Графік роботи комісії затверджується директором технікуму.
Розклад роботи державної комісії, узгоджений з головою
комісії, затверджується заступником директора з навчальної роботи на підставі подання завідувача відділення і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів або
захисту дипломних проектів.
3.11.3.3. У державних комісіях студенти, які закінчують технікум, складають державні екзамени та захищають дипломні проекти.
До складання державних екзаменів та до захисту дипломних
проектів допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.
Списки студентів, допущених до складання державних екзаменів або до захисту дипломних проектів, подаються в державну комісію завідуючим відділення.
Державній комісії перед початком державних екзаменів або
захисту дипломних проектів завідуючим відділення подаються такі документи:
1) зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практик;

Примітка.
При наявності декількох екзаменаційних оцінок з однієї дисципліни, в зведену відомість про виконання навчального плану заноситься середня зважена оцінка з округленням до її цілого значення.

2) відгук керівника про дипломний проект;
3) рецензія на дипломний проект спеціаліста відповідної кваліфікації.
Склад рецензентів затверджується завідувачем відділення за поданням голови випускної предметної комісії.

Примітка.
Державній комісії можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують практичну цінність виконаного проекту- документи, які вказують на практичне застосування проекту, макети, зразки матеріалів, виробів тощо.

3.11.3.4. Складання державних екзаменів або захист дипломних проектів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обовязковій присутності голови комісії.
Захист дипломних проектів може проводитися як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, в закладах та організаціях, для яких тематика проектів, що захищаються, становить науково-теоретичний або практичний інтерес.
Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом.
Державні екзамени проводяться за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм. Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.
3.11.3.5. Результати захисту дипломного проекту та складання державних екзаменів визначаються оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно” і “незадовільно”.
Результати захисту дипломних проектів, а також складання державних екзаменів, оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.
Студенту, який захистив дипломний проект, склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація), видається державний документ про освіту (кваліфікацію).
Студенту, який отримав підсумкові оцінки “відмінно” не менше
як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки “добре”, склав державні екзамени зоцінками”відмінно”, захистив дипломний проект з оцінкою “відмінно”, а також виявив себе в творчій роботі, що підтверджується рекомендацією предметної комісії, видається документ про освіту (кваліфікацію) з відзнакою.
Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при
складанні державного екзамену, захисті дипломного проекту, а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного освітнього рівня (кваліфікації) та видання йому державного документа про освіту (кваліфікацію) приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.
Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дипломного проекту отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.
У випадках, коли захист дипломного проекту визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект з доопрацюванням, чи він зобовязаний опрацювати нову тему, визначену відповідною предметною комісією.
Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект, допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту протягом трьох років після закінчення технікуму.

Примітка.
Перелік дисциплін, що виносяться на державні екзамени, для осіб, котрі не склали ці екзамени, визначається навчальним планом, який діяв в рік закінчення студентом теоретичного курсу.

Студентам, які не складали державні екзамени або не захищали дипломний проект з поважної причини (документально підтвердженої), директором технікуму може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів чи захисту
дипломних проектів відповідно, але не більше, ніж на один рік.
3.11.3.6. Всі засідання державної комісії протоколюються. У протоколи вносяться:
1) оцінки, одержані на державних екзаменах або при захисті дипломного проекту;
2) записуються питання, що ставились;
3) особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітній рівень (кваліфікація);
4) який державний документ про освіту (кваліфікацію) (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику, що закінчив технікум.
Протоколи підписують голова та члени державної комісії, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається у завідуючого відділенням.
Після закінчення роботи державної комісії голова комісії
складає звіт і подає його директору технікуму.
У звіті голови державної комісії відбивається аналіз рівня підготовки випускників і якості виконання дипломних проектів; відповідність тематики дипломних проектів сучасним вимогам, характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах, недоліки в підготовці з окремих дисциплін, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.
Звіт голови державної комісії обговорюється на засіданні педагогічної ради технікуму, відділення.

4. Навчальний час студента

4.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових
одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на
даному освітньому або кваліфікаційному рівні.
Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна
година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.
Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин.
Дві академічні години утворюють пару академічних годин
(надалі “пара”).
Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.
Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (18 кредитів).
Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Примітка.
Облік навчального часу може здійснюватись у кредитах (credit).

Кредит – це три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні протягом навчального семестру. Час, відведений для проведення підсумкового контролю, не входить у кредит.
Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.
Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.
4.2. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом.
Навчальні заняття у технікумі тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад забезпечує виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.
4.3. Допускається за дозволом заступника директора з навчальної роботи вільне відвідування студентами занять (для студентів третього та четвертого курсів).
Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних
заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім
випадків, передбачених чинним законодавством.

5. Робочий час викладача

5.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обовязків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обовязків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.
5.2. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення
конкретному викладачеві виражений в облікових (академічних)
годинах, визначає навчальне навантаження викладача.
Види навчальних занять, що входять в обовязковий обсяг
навчального навантаження викладача відповідно до його посади,
встановлюються кафедрою (предметною або цикловою комісією).
5.3. У технікумі обсяг навчального навантаження викладача визначається згідно з чинним законодавством.
5.4. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому технікумом, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.
Викладач зобовязаний дотримуватися встановленого йому
графіка робочого часу.
Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.

6. Форми навчання

6.1. Навчання у технікумі здійснюється за такими формами:
– денна (стаціонарна);
– заочна;
– екстернат.
Можливе поєднання різних форм навчання.
6.2. Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою
здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від
виробництва.
Організація навчального процесу на денній (стаціонарній)
формі навчання здійснюється технікумом згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням.
6.3. Заочна форми навчання є формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.
Організація навчального процесу на заочній формі навчання здійснюється технікумом згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб,
які поєднують роботу з навчанням.
6.4. Екстернат є особливою формою навчання осіб, які мають відповідний освітній (кваліфікаційний) рівень, для здобуття ними
певного рівня освіти або кваліфікації шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.
6.4.1. Організація навчального процесу в екстернаті здійснюється технікумом згідно з державними стандартами освіти і даного Положення у терміни, передбачені графіком навчального процесу для денної (стаціонарної), заочної форм навчання.
6.4.2. Особи, які виявили бажання навчатись в екстернаті подають заяву та документ про освіту (кваліфікацію) до приймальної комісії технікуму.
Зарахованим до екстернату видається залікова книжка.
6.4.3. Особи із числа екстернів, які успішно склали усі передбачені навчальним планом заліки, екзамени та інші форми підсумкового контролю, допускаються до складання державних екзаменів і захисту дипломного проекту.

7. Науково-методичне забезпечення навчального процессу

7.1. Науково-методичне забезпечення включає:
– державні стандарти освіти;
– навчальні плани;
– навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових
навчальних дисциплін;
– програми навчальної, виробничої й інших видів практик;
– підручники і навчальні посібники;
– інструктивно-методичні матеріали до семінарських,
практичних і лабораторних занять;
– індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи
студентів з навчальних дисциплін;
– контрольні завдання до семінарських, практичних і
лабораторних занять;
– контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки
рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;
– методичні матеріали для студентів з питань самостійного
опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт і
дипломних проектів.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор КТЕП

____________ А.К. Похресник

„____”_____________20__ р.

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО навчально-виробничі майстерні
київського технікуму електронних приладів

1. Загальнаа частина
1.1. Положення про навчально-виробничу майстерню розроблене на підставі Закону України «Про вищу освіту» і «Положення про організацію навчального процесу в Київському технікумі електронних приладів».
1.2. Навчально-виробнича майстерня є структурним підрозділом технікуму.
1.3. Навчально-виробнича майстерня забезпечує практичне навчання студентів технікуму в умовах, наближених до виробництва.
1.4. Навчально-виробнича майстерня одночасно з навчальним процесом може випускати товарну продукцію.
1.5. Для випуску товарної продукції крім студентів можуть залучатись кваліфіковані робітники і спеціалісти.
1.6. Навчально-виробнича майстерня є навчальною і виробничою базою технікуму і забезпечує поєднання теоретичного навчання з реальною виробничою працею.
2. Основні завдання
2.1. Забезпечення виконання навчальних планів по практичному навчанню студентів.
2.2. Забезпечення оволодіння студентами робітничих професій.
2.3. Підготовка студентів до участі в конкурсах виробничої майстерності.
2.4. Допомога гурткам технічної творчості студентів в виготовленні лабораторних макетів і приладів.
2.5. Допомога завідуючим лабораторіями і кабінетами в ремонті наявного обладнання і лабораторних макетів.
2.6. Технікум забезпечує навчально-виробничу майстерню необхідним обладнанням, інструментами, спецодягом.
3.Керівництво
3.1. Загальне керівництво роботою навчально-виробничою майстернею здійснює завідуючий майстернею.
3.2. Завідуючий майстернею керує слюсарною, механічною і радіомонтажною дільницями майстерні через майстрів виробничого навчання.
3.3. Завідуючий навчально-виробничою майстернею працює під керівництвом директора технікуму і несе повну відповідальність за виконання навчальних програм практики, матеріальне забезпечення навчального процесу, забезпечення пожежної безпеки і безпечних умов праці, забезпечення необхідного обліку і надання звітності про роботу навчально-виробничих майстерень.
3.4. Безпосереднє керівництво практичним навчанням студентів здійснюють майстри виробничого навчання.
3.5. Майстри виробничого навчання несуть повну відповідальність за якість і результативність навчального процесу, забезпечення пожежної безпекаи і безпечних умов праці в закріплених цехах.
3.6. Майстри виробничого навчання є членами відповідних предметних комісій.
4. Взаємовідносини
4.1. Навчально-виробнича майстерня підпорядкована заступнику директора з навчальної роботи.
4.2. Робочі програми з практичного навчання узгоджується з головами відповідних предметних комісій.
5. Контроль і перевірка діяльності
5.1. Контроль за роботою навчально-виробничої майстерні здійснює заступник директора навчальної роботи.
5.2. Голови відповідних предметних комісій контролюють виконання робочих програм навчально-виробничої практики.
6. Організація, реорганізація та ліквідація
6.1. Як і всі структурні підрозділи, навчально-виробнича майстерня організовується, реорганізовується і ліквідовується накахом директора.

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КТЕП
____________ А.К. Похресник
„____”_____________20__ р.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО НАВЧАЛЬНІ КАБІНЕТИ, ЛАБОРАТОРІЇ
Київського технікуму електронних приладів
1. Загальні положення

1.1. Дія цього положення поширюється на навчальні кабінети і лабораторії, що функціонують і створюються згідно з робочим навчальним планом відповідної спеціальності.
1.2. Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного оснащення кабінетів і лабораторій згідно з санітарно-гігієнічними правилами та нормами.
1.3. Навчальний кабінет є навчально-матеріальною базою для проведення теоретичних і практичних занять, місцем для самостійної роботи студентів, для проведення поза аудиторної роботи зі студентами і організації різних заходів, які сприяють більш глибокому вивченню окремої дисципліни. Одночасно кабінет є методичним центром з даної дисципліни в навчальному закладі.
1.4. Основним завданням кабінету є забезпечення проведення теоретичних та практичних занять на високому науковому, методичному і технічному рівні відповідно до діючих навчальних програм і методичних рекомендацій, а також організація і проведення поза аудиторної гурткової роботи, завдяки якій розвиваються творчі і дослідницькі здібності студентів.
1.5. Кабінетом вважається приміщення зі створеним навчальним середовищем, оснащене сучасними засобами навчання, обладнанням та меблями.
1.6. Лабораторія – це спеціальне приміщення, обладнане для проведення експериментів, дослідів і випробувань, оснащене необхідним обладнанням і методичним забезпеченням.
1.7. Аудиторія – приміщення для читання лекцій, доповідей.
2. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ КАБІНЕТІВ, ЛАБОРАТОРІЙ

2.1. Основна мета створення кабінетів і лабораторій полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту освіти та навчального плану.
2.2. Завданням функціонування навчальних кабінетів і лабораторій є створення передумов для:
– організації індивідуального та диференційованого навчання;
– реалізації практично-дійової і творчої складової змісту навчання;
– забезпечення профільного і поглибленого навчання;
– організації роботи гуртків та факультативів;
– проведення засідань предметних комісій;
– індивідуальної підготовки викладача до занять;
– методичної роботи.
2.3. Перед початком навчального року проводиться огляд кабінетів і лабораторій з метою визначення стану готовності їх до проведення занять.
2.4 Правила і норми облаштування, утри­мання закладів освіти та організації навчально-виховного проце­су мають відповідати вимогам, затвердженим Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 (ДсанПІН 5.5.2.008-01), та ДЕН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
3. Типи навчальних кабінетів, лабораторій

3.1. Організація навчальних кабінетів, лабораторій передбачає:
– визначення специфіки дисципліни;
– розміщення кабінетів і лабораторій;
– оснащення засобами навчання та обладнанням за вимогами до упорядкування та удосконалення, організаційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів і лабораторій.
3.2. У техенікумі можуть створюватись такі типи навчальних кабінетів:
– кабінет з окремих навчальних дисциплін;
– комбіновані кабінети з набором навчально-методичної інформації та матеріально-технічного забезпечення для спорід­нених дисциплін.
3.3. Кабінети і лабораторії створюються згідно з навчальним.
3.4. Фізкультурно-спортивні зали повинні розміщуватись не вище другого поверху, актові – не вище третього згідно з ДБН В.2.2-3-97 п. 3.8.
3.5. Рекомендується розміщувати на одному поверсі кабінети за навчальними циклами.
3.6. Розташування і призначення кабінетів та лабораторій може змінюватись відповідно до зміни спеціалізації технікуму, кількості студентів, інших причин.
4. Матеріально-технічне забезпечення

4.1. Комплектація кабінетів і лабораторій здійснюється відповідно до вимог робочих програм- навчально-наочими посібниками, технічними засобами навчання та обладнанням.
4.2. Робочі місця викладачів монтуються на підвищенні, обладнуються демонстраційним столом. При потребі обладнуються витяжною шафою з підведенням води, каналізації та електроенергії.
4.3. У кожному кабінеті розміщується класна (аудиторна) дошка та екран для демонстрації екранних засобів навчання.
4.4. Лабораторні приміщення обладнуються: необхідними приладами, шафами для збереження приладів, інструментів та навчально-наочного обладнання.
4.5. Облік матеріалів і обладнання кабінетів і лабораторії ведеться відповідно до вимог бухгалтерії технікуму.
4.6. Списання морально та фізично застарілого облад­нання, навчально-наочних посібників проводиться відповідно до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України.
5. Навчально-методичне забезпечення навчальних кабінетів, лабораторій

5.1 Навчально-методичне забезпечення кабінетів складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників, переліків навчально-наочних посібників та обладнання загального призначення, зразків навчально-наочних посібників і т.і.
Додатково кабінети і лабораторії можуть бути оснащені:
– підручниками та навчальними посібниками для кожного студента;
– фаховими журналами;
– довідниковою і нормативно-технічною літературою;
– науково-популярною і методичного літературою;
– матеріалами педагогічного досвіду;
– розробками відкритих занять та виховних заходів;
– інструкціями для виконання лабораторних і практичних робіт.
6. Оформлення навчальних кабінетів, лабораторій

6.1. На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний напис на табличці з назвою кабінету. Крім того, на вхідних дверях розміщується графік консультацій.
6.2. Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.
До постійних експозицій відповідно до спеціалізації кабінету належать:
– державна символіка;
– інструкція з охорони праці;
– портрети видатних учених;
– таблиці сталих величин, основних формул;
– таблиця періодичної системи елементів Д.І. Менделєєва;
– системи вимірювання фізичних елементів;
– політична Карта України тощо.
До експозиції змінного характеру належать:
– виставка кращих робіт студентів;
– матеріали до теми наступних занять;
– додаткова інформація про новинки;
– результати конкурсів, олімпіад і т.і.
Матеріали експозицій оновлюються при переході до ви­вчення нової теми.
7. Керівництво навчальним кабінетом, лабораторією

7.1. Роботою кабінету, лабораторії керує завідувач, якого призначає директор наказом по навчальному закладу.
7.2. Завідувач кабінету, лабораторії несе відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників, обладнання та інших матеріальним цінностей.
7.3. До обов’язків завідувача кабінету, лабораторії належать:
– забезпечення умов для проведення занять;
– сприяння оновленню та вдосконаленню матеріальної бази;
– забезпечення дотримання в кабінеті правил з охорони праці, протипожежної безпеки, чистоти і порядку;
– ведення обліку та списання обладнання і матеріалів;
– керування і контроль за роботою лаборанта, надання йому допомоги та сприяння підвищенню рівня його кваліфі­кації.
7.4. За згодою директора технікуму приміщення кабінетів можуть використовуватись для проведення занять інших дисциплін, виховних заходів, батьківських зборів.
7.5. Лаборант несе перед завідувачем лабораторії відповідальність за належне зберігання навчального обладнання, навчально-наочних посібників, матеріалів тощо.
До обов’язків лаборанта належать:
– систематичне вдосконалення своїх знань, умінь і павичок із забезпечення викладання навчальної дисципліни;
– забезпечення в приміщенні навчального кабінету чистоти і порядку, розмішенім засобів навчання і обладнання;
– сприяння справності навчального обладнання;
– утримання навчального обладнання в робочому стані і забезпечення безпеки під час виконання студентами робіт;
– допомога викладачу в організації проведення навчально-виховного процесу.
8. Паспортизація кабінетів, лабораторій

8.1. Паспорт кабінету – документ, який визначає основні параметри, що характеризують фактичний стан і можливості виконання його основних функціональних завдань.
8.2. Паспортизація кабінету, лабораторії передбачає не тільки підготовку і заповнення паспорта, а і встановлення відповідності обладнання кабінету, лабораторії до вимог робочих програм.
8.3. Паспорт складається завідувачем кабінету, лабораторії на відповідному бланку розробленому в навчальному закладі.

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КТЕП
____________ А.К. Похресник
„____”_____________20__ р.

Положення

про організацію виховної роботи
в Київському технікумі електронних приладів

1. Загальні положення

1.1. Виховний процес в Київському технікумі електронних приладів (надалі Технікум) здійснюється відповідно з установленою структурою управління по трьох вертикалях: адміністративній, методичній, громадській.
1.2. Адміністративна (робоча) вертикаль: директор, заступник директора з навчально-виховної роботи, завідувачі відділень, класний керівник групи.
1.3. Методична вертикаль (дорадча): педагогічна рада технікуму, викладачі.
1.4. Громадська вертикаль (студентське самоврядування) організоване з метою забезпечення виконання студентами своїх обов’язків та захисту їх прав – органи самоврядування на рівні відділень, груп, студентських гуртожитків, старост груп, профоргів груп.
1.5. Виховна робота в Технікумі є важливим компонентом навчально-виховного процесу. Планування та організацію виховного процесу в Технікумі здійснюють директор, заступник директора з навчально-виховної роботи, завідувачі відділень, голови предметних комісій, класні керівники груп, студентське самоврядування та профком студентів.
2. Нормативно-правова база організації виховної роботи зі студентами

2.1. Виховна робота в технікумі базується на:
– Конституції України;
– Законі України “Про освіту”;
– Законі України “Про вищу освіту”;
– Державній національній програмі “Освіта”;
– Концепції національного виховання студентської молоді ;
– Статуті Київського технікуму електронних приладів.
2.2. Перелічені документи є підставою для розроблення плану виховної роботи технікуму на поточний навчальний рік.
3. Завдання та напрямки виховної роботи

3.1. Головними завданнями виховної роботи в технікумі є:
– забезпечення єдності навчальної і виховної роботи;
– забезпечення умов для самореалізації особистості студента відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів;
– виховання духовної культури особистості студента та створення умов для вільного формування нею власної світоглядної позиції;
– формування у студента національної свідомості та національної гідності, любові до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розвитку держави, готовність її захищати;
– виховання правової культури – поваги до Конституції, законодавства, державної символіки, знання та дотримання законів;
– ствердження принципів загальнолюдської моралі – правди, справедливості, милосердя, патріотизму, доброти та інших доброзичливостей;
– забезпечення повноцінного розвитку молоді, охорона і зміцнення її фізичного, психологічного та духовного здоров’я;
– створення здорового морально-психологічного клімату в студентських колективах (групах, гуртожитках);
– виховання у студентів бережливого економного ставлення до державного майна;
– забезпечення високої художньо – естетичної культури, розвиток естетичних потреб та почуттів;
– підвищення ролі класного керівника як носія знань і культури;
– посилення ролі позааудиторної виховної діяльності;
– різнобічний розвиток студентів;
– розвиток студентського самоврядування.
3.2. Важливим завданням виховної роботи є впровадження нових підходів, виховних систем, форм і методів виховання, які б відповідали потребам розвитку творчої особистості, сприяли розкриттю її талантів, духовно-емоційних, інтелектуальних і фізичних здібностей.
3.3. Основні напрямки виховної діяльності
3.3.1. Інтелектуально-духовне виховання передбачає:
– засвоєння системи знань, яка містить духовні надбання минулих поколінь;
– розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення;
– виховання потреби самостійно здобувати знання і готовності до застосування знань, умінь у практичній діяльності;
– виховання здатності усвідомлювати та відстоювати особисту позицію;
– формування особистісного світогляду – узагальненого розуміння всього світу в цілому.
3.3.2. Патріотичне та громадянсько-правове виховання передбачає:
– прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина;
– виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів;
– виховання громадянського обов’язку перед країною, суспільством;
– формування політичної культури;
– становлення етики міжнаціональних стосунків;
– залучення студентської молоді до участі у доброчинних акціях і розвитку волонтерського руху.
3.3.3. Морально-етичне виховання передбачає:
– формування почуття власної гідності, честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни;
– формування моральної культури особистості, засвоєння моральних норм, принципів, категорій, ідеалів суспільства на рівні власних переконань.
3.3.4. Екологічне виховання передбачає:
– виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство;
– оволодіння знаннями та практичними вміннями раціонального природокористування;
– формування основ глобального екологічного мислення та екологічної культури;
– виховання готовності до активної екологічної та природоохоронної діяльності.
3.3.5. Естетичне виховання передбачає:
– формування у молоді естетичних поглядів, смаків, які ґрунтуються на народній естетиці та кращих національних надбаннях;
– вироблення умінь примножувати культурно-мистецьке надбання народу, відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті;
– розвиток естетичних потреб і почуттів, художніх здібностей та творчої діяльності.
3.3.6. Трудове виховання передбачає:
– формування працелюбної особистості, яка свідомо і творчо ставиться до праці;
– формування почуття поваги до праці інших;
– розвиток уміння самостійно та ефективно працювати;
– формування почуття господаря та господарської відповідальності;
– формування готовності до праці в умовах ринкової економіки.
3.3.7. Фізичне виховання та утвердження здорового способу життя передбачає:
– забезпечення повноцінного фізичного розвитку студентів;
– формування знань про роль фізичної культури в житті людини;
– фізичне, духовне та психічне загартування;
– виховання відповідального ставлення до власного здоров’я, здорового способу життя;
– профілактику захворювань, формування потреби у безпечній поведінці, протидія та запобігання негативним звичкам, створення умов для активного відпочинку студентів.
4. Керівництво виховним процесом

4.1. Загальне керівництво виховною роботою в технікумі здійснює директор, а її організація покладається на заступника директора з навчально-виховної роботи, завідувачів відділень, класних керівників груп.
4.2. Заступник директора з навчально-виховної роботи:
– розробляє концепцію виховної роботи, формує суспільне ставлення до неї, як важливої складової навчального процесу в технікумі;
– організовує допомогу студентським органам самоврядування, класним керівникам в організації позанавчальної роботи зі студентами;
– забезпечує високий рівень інформаційного забезпечення управління виховним процесом, впорядковує систему зворотної інформації про стан виховання студентів;
– створює сприятливі умови для всіх суб’єктів організації виховного процесу;
– визначає конкретні завдання з виховної роботи на основі вивчення рівня вихованості студентів;
– координує взаємодію відділень, предметних комісій, бібліотеки, керівників гуртків і спортивних секцій і громадських організацій в проведенні виховної роботи серед студентів;
– організовує і проводить конкурси;
– несе персональну відповідальність за стан виховної роботи в технікумі;
– розробляє проекти нормативних документів з питань виховної роботи;
– розробляє план виховної роботи технікуму та погоджує його з усіма субєктами , які організовують виховний процес;
– розробляє програми та вносить пропозиції щодо організації обміну досвідом виховної роботи;
– планує і організовує роботу серед студентів на рівні технікуму;
– залучає до співпраці з питань організації виховного процесу державні установи, громадські та молодіжні організації, культурно-освітні заклади, адміністративні органи, медичні та наркологічні служби тощо;
– забезпечує сприятливі умови для формування соціально-психологічного клімату, вільного самовизначення та самоствердження студентів для самореалізації талантів та здібностей;
– забезпечує організацію, розроблення планів щодо проведення заходів, спрямованих на засвоєння студентами наукових та культурних досягнень світової цивілізації, пізнання національної історії, традицій, звичаїв, мови, культури;
– спільно зі студентським самоврядуванням координує процес поселення в гуртожиток, розглядає питання виселення при недотриманні правил внутрішнього розпорядку;
– звітує про організацію виховного процесу на засіданнях педагогічної ради.
4.3. Завідувачі відділеннями:
– несуть персональну відповідальність за стан виховної роботи на відділенні;
– здійснюють підбір, розстановку класних керівників груп, проводять з ними методичну роботу щодо проблем виховання студентів;
– забезпечують реалізацію системи виховання студентів в технікумі, організовують і проводять позааудиторну виховну роботу зі студентами, організовують заходи на відділенні;
– координують виховну діяльність на відділенні, колективів викладачів предметних комісій, класних керівників груп, органів студентського самоврядування;
– здійснюють поточний контроль виховної роботи в технікумі на відділенні;
– включають виховну роботу до плану роботи технікуму, відділення;
– звітують про виховну роботу зі студентами;
– подають заступнику директора з навчально-виховної роботи звіт про проведену виховну роботу в на відділенні.
4.4. Вихователі гуртожитку, класні керівники груп виконують доручення заступника директора з навчально-виховної роботи, завідувачів відділень, що стосуються виховної роботи на відділеннях.
– проводять щорічне планування виховної роботи в гуртожитку за основними напрямками виховання;
– проведять виховні години у групах;
– організовують та проводять виховну роботу у студентському гуртожитку, співпрацюють зі студентською радою гуртожитку;
– складають і контролюють графіки відвідувань викладачів у студентському гуртожитку;
– здійснюють систематичний контроль за роботою студентської ради, беруть безпосередньо активну участь у її роботі, готують відповідні рішення щодо студентів, які порушують Правила внутрішнього розпорядку в гуртожитку;
– сприяють створенню належного морально-психологічного клімату в студентському середовищі;
– пропагують здоровий спосіб життя та фізичне виховання;
– приділяють особливу увагу неповнолітнім студентам;
– підпорядковуються заступнику директора з навчально-виховної роботи і завідуючим відділяннями.
4.5. Питання стану виховної роботи та перспективи її розвитку заслуховуються на засіданнях педагогічної ради технікуму, адміністративної ради, засіданнях викладачів предметних комісій, зборах студентського самоврядування та студентського профкому.
5. Організація виховної роботи в технікумі

5.1. Результативність виховної роботи в групах досягається поєднанням зусиль керівників підрозділів усіх рівнів та фахівців з виховної роботи.
5.2. Безпосередніми організаторами виховної роботи і відповідальними за планування, методичне забезпечення, якість та ефективність вихованої роботи, дієвість заходів щодо зміцнення дисципліни та законності є класні керівники груп, завідувачі відділеннями, старости груп, органи студентського самоврядування.
5.3. Вони забезпечують взаємодію з органами виконавчої влади, громадськими, творчими, просвітницькими організаціями.
5.4. Основні заходи виховної роботи включаються окремим розділом до планів виховної роботи структурних підрозділів технікуму та індивідуальних планів роботи викладачів.
5.6. Здійснення виховної роботи узагальнюється в звіті про виховну роботу та звітах викладачів за рік.
5.7. Безпосереднє керівництво виховною роботою у студентських групах здійснюють класні керівники. Класний керівник призначається для проведення індивідуальної та групової виховної роботи, встановлення зв’язків із батьками студентів, з’ясування проблем студентів, надання їм допомоги, здійснення педагогічного контролю за навчальним процесом, дотримання студентами морально-етичних норм поведінки, статуту і правил внутрішнього розпорядку технікуму.
5.8. Призначення кураторів здійснюється наказом директора за поданням заступника директора технікуму з навчально-виховної роботи.
5.9. Класним керівником групи може бути педагогічний працівник, який користується авторитетом, відзначається високими моральними якостями, володіє необхідною педагогічною майстерністю і організаторськими здібностями, може забезпечити позитивну виховну взаємодію зі студентами. Класний керівник закріплюється за групою на період навчання.
5.10. Класний керівникгрупи у своїй роботі підзвітний завідувачу відділенням, заступнику директора з навчально-виховної роботи, директору технікуму.
5.11. Функції класного керівника групи:
– проведення індивідуальної виховної роботи зі студентами групи, з’ясування стану їх дисципліни та навчання, умов проживання, піклування про студентів та надання їм можливої допомоги у розв’язанні проблем їхньої діяльності, контроль за студентами пільгових категорій;
– встановлення та підтримання зв’язків із батьками студентів, своєчасне повідомлення батьків про проблеми у студентському житті їх дітей, розв’язання яких потребує їх участі;
– проведення виховної роботи з формування професійної орієнтованості, громадянської свідомості, національної гідності і патріотизму, засвоєння студентами системи цінностей (загальнолюдських, громадянських, родинних, особистого життя);
– проведення організаційних та виховних заходів в академічній групі відповідно до планів на рівні технікуму, відділення, курсу, групи;
– сприяння створенню здорового морально-психологічного клімату, встановленню нормальних стосунків між студентами та педагогічними працівниками, співробітниками технікуму; усвідомленню студентами цінностей та традицій освіти, самостійній пізнавальній діяльності, творчій роботі студентів;
– прищеплення студентам навичок раціональної самоорганізації життєдіяльності, культури праці та дозвілля;
– укладання плану роботи класного керівника на навчальний рік і подання для погодження з заступником директора з виховної роботи;
5.12. Права класного керівника групи:
– представляти до нагородження та різних форм заохочення кращих студентів групи за успіхи в навчанні, науковій і громадській роботі;
– ініціювати перед адміністрацією технікуму застосування стягнень до студентів за допущені ними порушення;
– захищати інтереси студентів групи на рівні відділень, технікуму;
– брати участь у вирішенні питань призначення стипендії, поселення у гуртожиток.
5.13. Виховна робота предметних комісій полягає в наступному:
– формування професійних якостей сучасного молодшого спеціаліста як людини, особистості;
– проведення професійно – орієнтаційної, інформаційно – просвітницької, культурно – виховної роботи серед студентів, розвиток їх творчих та інтелектуальних здібностей, залучення до різноманітної діяльності за інтересами, участі в культурно-освітній, спортивно-оздоровчій та інших видах діяльності;
– сприяння роботі органів студентського самоврядування технікуму, гуртожитку;
– безпосередня участь у реалізації заходів, що проводяться на відділеннях, у гуртожитку, на заняттях гуртків;
– робота з активом груп, індивідуальна виховна робота зі студентами групи, студентами, які проживають у гуртожитку та ін.
5.14. Староста групи призначається наказом директора за рекомендацією класного керівника та по узгодженню з завідувачем відділення, заступником з навчально-виховної роботи. Староста працює під керівництвом класного керіввника і завідувача відділенням.
5.15. Староста групи здійснює наступну роботу:
– допомагає класному керівнику в проведенні індивідуальної роботи зі студентами у вивченні їх моральних і духовних запитів;
– допомагає класному керівнику групи в підготовці виховних заходів та залучає до цього інших студентів групи;
– контролює відвідування занять студентами групи та успішність групи.
5.16. Реалізацію громадянських прав студентів здійснюють органи студентського самоврядування технікуму у складі :
– студентського самоврядування технікуму;
– студентської ради гуртожитку.
5.17. Основними завданнями органів студентського самоврядування в напряму виховної роботи є:
– забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;
– забезпечення виконання студентами своїх обовязків;
– сприяння навчальній, творчій діяльності студентів;
– сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;
– сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, обєднань, клубів за інтересами;
– організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;
– проведення заходів щодо організації студентського дозвілля;
– сприяння розвитку ініціативи і самодіяльності студентів, залучати їх до активної участі у громадському житті (спираючись на діяльність студентських організацій);
– сприяння впровадженню норм здорового способу життя студентів, що проживають у гуртожитку.
5.18. Діяльність бібліотеки щодо виховного процесу:
– створює багатофункціональні системи бібліотечно-бібліографічного обслуговування, удосконалює бібліотечно-інформаційний сервіс шляхом впровадження інформатизації бібліотечних процесів;
– сприяє формуванню інформаційної культури студентської молоді як невід’ємної складової у підготовці висококваліфікованих фахівців шляхом впровадження в практичну діяльність бібліотеки цільової комплексної програми “Шлях до знань через бібліотеку”, проведення лекцій з основ інформаційної культури, днів, тижнів спеціальностей, днів інформації тощо;
– здійснює підготовку та видання зведених бібліографічних покажчиків, списків літератури за спеціальностями, спеціалізаціями;
– організовує та проводить заходи культурно-просвітницького характеру на допомогу навчально-виховному процесу, виробничій діяльності;
– здійснює всебічне інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу.
6. Облік, звітність та відповідальність з виховної роботи

6.1. Загальний контроль за проведенням виховних заходів та рівня вихованості студентів здійснює директор технікуму.
6.2. Загальний облік планових виховних заходів здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи.
6.3. Планування виховної роботи в технікумі ведеться на підставі Перспективного плану виховної роботи, який складається заступником директора з навчально-виховної роботи на поточний навчальний рік.
6.4. Планування виховної роботи в підрозділах здійснюється:
– завідувачами відділеннями технікуму – окремим розділом в планах роботи відділень на навчальний рік (семестр);
– предметними комісіями – в планах роботи предметних комісій на семестр;
– класними керівниками груп – в планах роботи класних керівників на семестр;
– органами студентського самоврядування;
– бібліотеки– в планах роботи бібліотеки.
6.5. Здійснена виховна робота узагальнюється відповідними звітами підрозділів, переліченими у п. 6.4. Положення.
6.6. Облік виховної роботи групи здійснює класний керівник групи. Класний керівник групи несе особисту відповідальність за виконання обов’язків та використання прав, передбачених цим «Положенням». Відповідає за нерозповсюдження конфіденційної інформації, що особисто його не стосується.
6.7. Облік роботи гуртків, секцій, обєднань, рад студентського самоврядування, колективів художньої самодіяльності здійснюють керівники.
6.8. За укладання звіту відповідають завідувачі відділеннями, класні керівники, голови предметних комісій, голова студентської ради технікуму, орган студентської ради гуртожитку, завідувач бібліотекою.
6.9. Звіт затверджується безпосереднім керівником і надається заступнику директора з навчально-виховної роботи для узагальнення і підготовки аналітичних матеріалів для доповіді директору технікуму.
6.10. Питання щодо ефективності виховних заходів заслуховується та обговорюється на педагогічній раді технікуму.
6.11. Контроль за веденням ділової документації покладається на заступника директора з навчально-виховної роботи.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КТЕП
____________ А.К. Похресник
„____”_____________20__ р.

Положення

про організацію та методику проведення поточного та підсумкового семестрового контролю навчання студентів

1. Загальні положення

1.1. Згідно з Законом України «Про вищу освіту», Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом МО України № 161 від 02.06.1993 р., контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
1.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення всіх видів занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.
1.3. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах.
1.4. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.
2. Поточний контроль

2.1. Поточний контроль здійснюється викладачем систематично протягом семестру під час проведення занять, виконання контрольних робіт, розрахунково-графічних завдань, рефератів тощо.
Поточний контроль проводиться з метою перевірки:
– обсягу, глибини і якості сприйняття та засвоєння матеріалу, що вивчається;
– рівня опанування навичками самостійної роботи та визначення шляхів і засобів їх формування та розвитку;
– ступеня відповідальності студентів та їх ставлення до навчання;
– стимулювання інтересу студентів до дисципліни та активності у пізнанні;
– визначення недоліків у знаннях і шляхів їх подолання.
2.2. Перед початком викладання дисципліни викладач повинен довести до відома студентів вимоги до поточного контролю знань. При проведенні занять, самостійної роботи є обовязковим поточний контроль підготовленості студентів до виконання конкретної роботи, завдань з теми заняття, письмове оформлення роботи та її захист перед викладачем. Оцінки за видами аудиторної та самостійної роботи викладач заносить до журналу групи.
2.3. Контроль виконання студентом семестрового графіку навчального процесу визначається завідувачем відділення і передбачає контроль відвідування занять, та контроль поточної успішності.
2.4. Рубіжний контроль (РК), як форма поточного контролю знань студентів, проводиться на всіх курсах денної форми навчання один раз на семестр з усіх дисциплін навчального плану:
1 семестр – на 1 листопада;
2 семестр – на 1 квітня.
2.5. Мета проведення рубіжного контролю – отримання інформації про рівень поточної успішності та систематичної роботи студентів за певний проміжок навчання.
2.6. Оцінка рубіжного контролю з навчальної дисципліни виставляється при наявності у студента оцінок з поточного контролю.
2.7. В журналі групи відводиться стовбець, де робиться запис РК.
2.8. Результати рубіжного контролю розглядаються на засіданні циклових комісій, де виявляються ступінь підготовки студентів з дисциплін циклової комісії, встановлюються причини отримання негативних оцінок, приймаються рішення щодо усунення недоліків.
2.9. Аналіз рубіжного контролю на відділеннях виконується завідувачами відділень і заслуховується на засіданнях педагогічної ради в кінці поточного семестру.
3. Підсумковий контроль

3.1. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його етапах.
3.2. Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.
3.3. Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом. Ці форми контролю можуть проводитися усно чи письмово, за екзаменаційними білетами, тестами або у формі довільної співбесіди.
3.4. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї дисципліни та має позитивні оцінки.
3.5. Підсумкова оцінка може виставлятися без проведення додаткових контрольних заходів.
3.6. Періодичність і терміни проведення контрольних заходів визначається навчальними планами, а форми їх проведення – робочою навчальною програмою дисципліни.
3.7. Згідно до положення про організацію навчального процесу у Технікумі семестровий контроль включає семестрові заліки та семестрові іспити.
3.8. Вимоги щодо отримання заліку оголошуються студентам відповідними викладачами на першому занятті в семестрі.
3.9. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що передбачає оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої навчальної дисципліни, в тому числі на підставі результатів виконаних практичних, лабораторних робіт, індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо).
3.10. Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт.
3.11. Семестровий залік проставляється на останньому занятті за розкладом як середня арифметична оцінка поточного контролю.
3.12. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.
3.13. Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.
3.14. Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії. У розкладі обов’язково зазначаються дата та час початку консультацій, які проводяться перед кожним екзаменом, і екзаменів, вказуються аудиторії, шифри груп, назви дисциплін та прізвища екзаменаторів.
3.15. Розклад екзаменів планується таким чином, щоб перший екзамен починався через два дні від початку сесії.
3.16. Розклад складається так, щоб на підготовку до екзамену з кожної дисципліни, як правило, було відведено не менше двох днів.
3.17. Директор може наказом по технікуму надавати індивідуальні терміни складання екзаменів (дострокове складання сесії, продовження сесії) для студентів, які мають поважні причини згідно відповідних документів.
3.18. Студент вважається допущеним до семестрового екзамену з конкретної навчальної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр із цієї навчальної дисципліни.
3.19. Рішення про недопущення студента до екзамену з певної дисципліни приймається завідувачем відділення на підставі рішення засідання предметноїкомісії, яка забезпечує викладання цієї дисципліни. Завідувач відділення у відповідній відомості проти прізвища такого студента робить позначку “не допущений”.
3.20. Студент контрактної форми навчання може бути не допущений до складання екзамену за невиконання умов контракту, про що у відомості завідувач відділення робить таку ж позначку – “не допущений”.
3.21. Результати складання екзаменів оцінюються:
– за дванадцятибальною шкалою (дванадцять, одинадцять, десять тощо) для дисциплін загальноосвітнього циклу;
– за чотирибальною шкалою: 2 “незадовільно”, 3 “задовільно”, 4 “добре”, 5 “відмінно”.
3.22. Позитивні оцінки заносяться до екзаменаційної відомості, журналу групи та до залікової книжки студента, незадовільна оцінка проставляється тільки до екзаменаційної відомості та до журналу групи.
3.23. В екзаменаційній відомості проти прізвищ студентів, які не зявились на екзамен, викладач робить запис “не зявився”.
3.24. Студенти, які не зявилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку. У випадку відсутності на екзамені з поважної причини, студент повинен надати завідуючому відділенням медичну довідку зі студентської поліклініки або інші документи, що це підтверджують та заяву на ім’я заступника директора з навчальної роботи з проханням не вважати відсутність на екзамені академічною заборгованістю, оскільки наявність таких документів (при необхідності) дає змогу отримувати стипендію.
3.25. При явці на екзамен студент зобовязаний мати із собою залікову книжку, яку він подає екзаменатору до початку екзамену. Без залікової книжки студент до екзамену не допускається.
3.26. Екзамени проводяться згідно з білетами в усній, письмовій або тестовій формах. Форма проведення екзамену визначається предметною комісією, яка забезпечує викладання дисципліни.
3.27. Екзаменаційні білети повинні повністю охоплювати навчальну програму дисципліни або її частину, яка виноситься на семестровий контроль.
3.28. Кількість екзаменаційних білетів для екзамену повинна перевищувати кількість студентів у навчальній групі. Питання екзаменаційного білету мають забезпечувати контроль знань та навичок студентів з різних розділів (тем) курсу. Складність білетів повинна бути приблизно рівноцінною і, крім того, дозволяти студентові за відведений для відповіді час глибоко та повно розкрити зміст питань.
3.29. Зміст екзаменаційних білетів повинен обговорюватися на засіданні циклової комісії й затверджуватися заступником директора з навчально – методичної роботи не пізніше, ніж за місяць до початку складання екзаменів.
3.30. Усі перераховані матеріали є складовою частиною навчально-методичної документації з дисциплін і зберігаються в предметній комісії.
3.31. Письмові екзаменаційні роботи студентів зберігаються в предметній комісії протягом навчального року.
3.32. Екзаменатору надається право задавати студентам додаткові запитання як з теоретичного матеріалу, так і практичного (задачі, приклади) в межах програми даної дисципліни.
3.33. Екзамени приймаються викладачами, які викладають навчальну дисципліну у даній групі. Присутність на екзаменах сторонніх осіб не дозволяється.
3.34. На екзамені студенти можуть користуватися навчальними програмами, довідковою літературою, а також, з дозволу екзаменатора, іншими посібниками.
3.35. Студенти, які під час екзаменаційної сесії отримали більше двох незадовільних оцінок, відраховується з технікуму.

4. Ліквідація академічної заборгованості

4.1. Студенти, які отримали в ході екзаменаційної сесії незадовільні оцінки, а також не склали заліки і не захистили курсові роботи (проекти) за поточний семестр, вважаються такими, що мають академічну заборгованість.
4.2. Студентам, які за результатами екзаменаційної сесії мають не більше двох незадовільних екзаменаційних оцінок чи не склали не більше двох заліків, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість (наказ Міністерства освіти і науки № 161 від 2.06.1993 року ) в десятиденний термін після зимового семестру та до початку наступного навчального року після весняного семестру (не пізніше 10 вересня).
4.3. Перездача екзамену, з якої отримано незадовільну оцінку, в період екзаменаційної сесії, як правило, не допускається. В окремих випадках, за наявності поважних причин, рішенням завідувача відділенням може бути дозволена перездача одного екзамену тому самому екзаменатору в період екзаменаційної сесії.
4.4. Завідувач відділенням може дозволити перездачу академічної заборгованості в межах сесії, але не раніше останнього екзамену за розкладом на відповідному курсі. У цьому разі допускається перездача не більше, як однієї академічної заборгованості.
4.5. Після закінчення екзаменаційної сесії ліквідація академічної заборгованості проводиться в терміни, визначені розпорядженням завідувачем відділенням.
4.6. Питання про призначення іншого викладача для повторного складання екзамену, за заявою студента , вирішує заступник директора з навчально-виховної роботи.
4.7. При ліквідації академічної заборгованості допускається перескладання екзаменів та заліків, як правило, не більше двох разів з кожної дисципліни: перший раз екзаменаторові, другий – комісії, до складу якої входить – завідувач відділенням, голова відповідної циклової комісії та екзаменатор.
4.8. Повторне складання екзаменів з метою підвищення позитивної оцінки допускається, як виняток, директором технікуму, але не більш двох екзаменів за весь термін навчання (перескладання заліків з метою підвищення позитивної оцінки не дозволяється).
4.9. Студентам, які не змогли скласти заліки та екзамени в загальновстановлені строки через хворобу чи з інших поважних причин, що документально підтверджені відповідною установою, завідувач відділення встановлює індивідуальні строки їх здачі.
4.10. Студенти, які не ліквідували академічну заборгованість у встановлені строки (мають більше двох незадовільних оцінок), відраховуються з Технікуму наказом директора за поданням завідувача відділенням.
4.11. Студенти, які були відраховані з технікуму мають право на поновлення на контрактну форму навчання при наявності вакантних місць на спеціальностях, при умові здачі академічної різниці у встановлені терміни.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КТЕП
____________ А.К. Похресник
«____»_____________20__ р.

ПОЛОЖЕННЯ
про проведення практики студентів
Київського технікуму електронних приладів

Положення про проведення практики студентів розроблено у відповідності до діючого в Україні законодавства про освіту і Положення про організацію практик студентів ВНЗ України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 08.04.1993 № 93.
1. Загальні положення

1.1. Практика студентів є невід’ємною складовою галузевих стандартів освіти і спрямована на реалізацію теоретичних знань, отриманих студентами, набуття практичних навиків і умінь.
1.2. Тривалість і види практик передбачені начальними планами.
1.3. Зміст практики визначається наскрізною і робочою програмами.
2. Види і зміст практик

2.1. Практики можуть бути:
– навчальні;
– виробничі технологічні;
– виробничі переддипломні (передвипускні).
2.2. Зміст і завдання кожного виду практики визначається Положенням про порядок проведення практики технікуму, робочими і наскрізною програмами.
2.3. Навчальну практику проводять викладачі в кабінетах і лабораторія, майстри виробничого навчання – в навчально-виробничих майстернях.
2.4. Виробничу технологічну і виробничу переддипломну (передвипускну) практики проводять викладачі спеціальних дисциплін.
3. Місця проведення практик

3.1. Практики проводяться в навчальних кабінетах, лабораторіях і навчальних майстернях, а також на підприємствах. Виробнича технологічна і виробнича переддипломна (передвипускна) – на підприємствах, в установах, організаціях.
3.2. Технікум укладає з підприємствами, установами, організаціями договори про проведення практик.
3.3. Термін дії договору узгоджують сторони.
3.4. Підприємство, організація або установа, яка забезпечує практику, приймає відповідальність за продуктивну і безпечну роботу студента, про що зазначається в договорі на проведення практики.
4. Організація і керівництво практикою

4.1. Відповідальність за результативність практики покладається на завідувача відділення.
4.2. Відповідальність за своєчасне укладання договорів на практику, організацію практики, забезпечення якісного проведення практики; контролю за її проведенням покладається на завідувача відділення.
4.3. Відповідно до укладеного договору, технікум і підприємство призначають керівників практики.
4.4. Керівники практики в своїй роботі керуються наскрізною і робочою програмами практики.
4.5. Студенти-практиканти виконують правила внутрішнього розпорядку підприємства, на них поширюються пільги працівників підприємства, режим їх роботи регламентується КЗпП України.
4.6. Безпосереднє навчально-методичне керівництво виробничими практиками здійснює відповідна предметна комісія спеціальних дисциплін.
4.7. Студенти при проходженні практики зобов’язані:
– виконувати всі вимоги керівників практики від підприємства і технікуму;
– суворо дотримуватись правил охорони праці, безпеки життєдіяльності, техніки безпеки, виробничої санітарії та внутрішнього розпорядку.
5. Підведення підсумків практик

5.1. Після закінчення навчальної практики студенти здають залік, відповідаючи на теоретичні питання і подаючи на оцінку практичні результати своєї роботи.
5.2. Після закінчення виробничої практики студенти подають письмовий звіт, підписаний і оцінений керівником практики від бази практики.
5.3. Письмовий звіт, щоденник, характеристика подаються на рецензію керівнику практики від технікуму.
5.4. Форму звіту затверджує відповідна предметна комісія.
5.5. Звіт з практики захищається з диференційованою оцінкою.

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КТЕП
____________ А.К. Похресник
„____”_____________20__ р.

ПОЛОЖЕННЯ
про предметну комісію
Київського технікуму електронних приладів
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про предметну комісію розроблене на підставі Закону України «Про вищу освіту», і Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах.
1.2. Предметна комісія є структурним підрозділом технікуму.
1.3. Предметна комісія об’єднує викладачів споріднених навчальних дисциплін і майстрів виробничого навчання.
1.4. Предметна комісія працює по затверджених директором планах і регулярно звітує про їх виконання.
2. Основні завдання

2.1. Систематичне підвищення кваліфікації викладачів комісії.
2.2. Удосконалення методичної підготовки викладачів комісії.
2.3. Створення і постійне удосконалення навчально-методичного забезпечення навчального процесу.
2.4. Систематичне вивчення і розповсюдження передового досвіду навчально-виховної роботи.
2.5. Систематичній огляд нової літератури та періодичних видань з питань підвищення ефективності навчально-виховного процесу.
2.6. Організація і забезпечення участі викладачів комісії в роботі міських методичних об’єднань, участі в підготовці конкурсів, олімпіад тощо.
2.7. Розгляд навчальних і робочих програм.
2.8. Розробка індивідуальних завдань студентам на період технологічної та переддипломної практик.
2.9. Організація і методичне забезпечення самостійної роботи студентів.
2.10. Організація і керівництво поза аудиторною роботою студентів.
2.11. Організація і керівництво творчими об’єднаннями студентів.
2.12. Розробка заходів по підвищенню ефективності практичного навчання.
2.13. Надання допомоги викладачам, які мають незначний досвід педагогічної роботи в підвищенні методичного рівня занять.
2.14. Розробка і впровадження заходів по підвищенню ефективності навчального процесу (наочність, нові технології тощо).
2.15. Розробка і удосконалення методик контролю знань студентів навчального матеріалу, аналіз результатів цієї роботи та розробка заходів по усуненню недоліків.
2.16. Підготовка екзаменаційних матеріалів для семестрових та вступних екзаменів, контрольних робіт для студентів заочного відділення, тематики курсового і дипломного проектування.
2.17. Кожен викладач предметної комісії:
– приймає участь у складанні навчальних і робочих програм;
– вносить своє пропозиції в план роботи предметної комісії;
– вносить пропозиції по поліпшенню роботи комісії;відвідує заняття інших викладачів комісії;
– відвідує засідання предметної комісії і приймає активну участь в обговоренні питань порядку денного засідання;
– складає звіти по виконанню індивідуального плану.
3. КЕРІВНИЦТВО

3.1. Безпосереднє керівництво предметною комісією здійснює голова комісії.
3.2. Голова комісії призначається з числа найбільш кваліфікованих викладачів комісії наказом директора терміном на один рік.
3.3. Голова предметної комісії несе повну відповідальність за відповідність рівня підготовки студентів вимогам державних стандартів освіти.
3.4. На голову предметної комісії покладається:
– організація роботи предметної комісії;
– складання планів роботи комісії;
– вивчення методики викладання предметів викладачами комісії;
– організація контролю за роботою викладачів;
– організація взаємо відвідувань занять викладачами комісії;
– підготовка і обговорення відкритих уроків викладачів;
– на основі вивчення роботи викладачів підготовка матеріалів на атестаційну комісію;
– організація роботи по складанню навчальних і робочих програм навчальних дисциплін;
– забезпечення виконання рішень предметної комісії, педагогічної ради, розпоряджень заступника директора з навчально-виховної роботи, наказів директора технікуму;
– ведення обліку роботи комісії;
– складання звітів про роботу комісії.
4. Взаємовідносини

4.1. Предметні комісії підпорядковані заступнику з навчально-виховної роботи.
4.2. Питання організації практичного навчання студентів узгоджуються з заступником директора з навчально-виховної роботи.
5. Контроль, перевірка діяльності

5.1. Контроль за роботою предметних комісій здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи.
5.2. Голови предметних комісій звітують перед педагогічною радою про роботу комісії в окремих напрямках і в цілому.
6. Організація, реорганізація та ліквідація

6.1. Предметна комісія організовується, реорганізовується і ліквідовується наказом директора технікуму.
6.2. Перелік предметних комісій, їх склад щорічно, перед початком навчального року затверджується наказом директора технікуму.
6.3. Як правило, наказ про створення, склад та голову предметної комісії дійсний один навчений рік.
6.4. Предметна комісія об’єднує викладачів, які викладають спорідненні дисципліни.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КТЕП
____________ А.К. Похресник
«____»_____________20__ р.

ПОЛОЖЕННЯ

про студентський гуртожиток
Київського технікуму електронних приладів
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дане положення встановлює порядок надання жилої площі у гуртожитку технікуму, користування гуртожитком та його утримання.
1.2. Студентський гуртожиток технікуму призначається для проживання студентів технікуму.
1.3. У гуртожитку створені необхідні умови для мешкання, занять, відпочинку, фізичної культури, виховної роботи. Склад і площі приміщення санітарно-побутового призначення виділяються і оснащуються згідно з санітарними правилами утримання гуртожитків, затвердженими головним санітарним лікарем України.
1.4. Рішення про виділення у гуртожитку приміщення для громадського харчування, пунктів охорони здоров′я, підприємств побутового обслуговування приймається адміністрацією технікуму при погодженні з профкомом студентів.
1.5. Внутрішній розпорядок у гуртожитку встановлюється правилами, затвердженими адміністрацією технікуму, погодженими з профспілковим комітетом студентів.
1.6. Права і обов′язки робітників гуртожитку визначаються посадовими інструкціями, затвердженими адміністрацією технікуму.

2. НАДАННЯ ЖИЛОГО МІСЦЯ У ГУРТОЖИТКУ

2.1. Розміщення студентів в гуртожитку здійснюється згідно з цим Положенням про студентський гуртожиток, що розроблено технікумом у відповідності з Типовим положенням і з додержанням встановлених санітарних норм. Місце проживання надається на період навчання.
2.2. Розподіл місць у гуртожитку між відділеннями, групами здійснюється спільним рішенням адміністрації і профкому студентів і оголошується наказом директора. Списки студентів на поселення у гуртожиток готуються заступником директора з навчально-виховної роботи і профспілковим комітетом студентів.
2.3. На підставі рішення про надання місць в гуртожитку адміністрація технікуму видає студенту спеціальну перепустку, яка є підставою для проживання у даному гуртожитку
2.4. Облік мешканців у гуртожитку, оформлення необхідних документів, прописки і виписки здійснюється призначеною для цього особою.
3. КОРИСТУВАННЯ ЖИЛОЮ ПЛОЩЕЮ У ГУРТОЖИТКУ

3.1. Вселення до студентського гуртожитку здійснюється завідувачем гуртожитку на підставі наказу. Особі, яка вселяється в гуртожиток, вказується надане жиле місце, надається необхідний інвентар, перепустка на право входу до гуртожитку. Мешканець повинен бути ознайомлений з правилами внутрішнього розпорядку.
3.2. Тимчасове переселення студента з однієї кімнати в іншу проводиться по рішенню завідувача гуртожитку або Ради гуртожитку, при цьому без погіршення умов проживання і, як виняток, в особливих випадках.
3.3. Порядок користування гуртожитком студентами, які знаходяться на канікулах, визначається з урахуванням їх побажань адміністрацією технікуму.
4. ВИСЕЛЕННЯ ІЗ СТУДЕНТСЬКОГО ГУРТОЖИТКУ

4.1. При відрахуванні з технікуму, а також при його закінченні, студенти залишають гуртожиток у тижневий термін від дня виходу відповідного наказу. У випадках, коли з поважних причин студент не може залишити гуртожиток, рішенням адміністрації технікуму цей термін може бути продовжений.
4.2. Виселення студентів з гуртожитку здійснюється згідно з рішенням Ради гуртожитку та адміністрацією технікуму. У випадку порушення угоди з боку мешканця, він виселяється з гуртожитку, повністю відшкодувавши заподіяні збитки (як такі були) . Плата за проживання не повертається.
4.3. Громадяни, які самовільно заселились у гуртожиток, виселяються в адміністративному порядку без надання їм жилого приміщення.
5. ПЛАТА ЗА ЖИТЛО ТА ПОСЛУГИ

5.1. Вартість місця проживання у гуртожитку складається з вартості утримання місця проживання та вартості обовязкових побутових послуг, що надаються мешканцям.
5.2. Плата за житло та послуги здійснюється повністю за рік. Як виключення, в окремих випадках дає дозвіл заступник директора. Плата за користування гуртожитком стягується із студентів за весь час проживання.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КТЕП
___________ А.К. Похресник
„____”_____________20__ р.
ПРАВИЛА
внутрішнього розпорядку
в студентському гуртожитку
Київського технікуму електронних приладів
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Вселення студентів в гуртожиток здійснюється по наказу директора технікуму за погодженням профкому студентів.
1.2. Особа, якій надається гуртожиток зобов′язана особисто пред′явити паспорт і студентський квиток коменданту. Студент повинен пройти інструктаж по техніці безпеки під час експлуатації електропобутових приладів, побутової радіоапаратури і газового обладнання, вивчити правила внутрішнього розпорядку і ознайомитись із встановленим порядком користування особистими електропобутовими приладами, а також порядком звільнення з гуртожитку. Інструктаж здійснюється завідувачем гуртожитку та вихователем гуртожитку.
1.3. Документи на приписку тих, хто поселяється в гуртожиток, подаються особисто. Оплата прописки проводиться за рахунок особи, якій надано гуртожиток.
1.4. Студенти, які проживають в гуртожитку, можуть бути в разі необхідності тимчасово переселені в іншу кімнату без погіршення житлових умов.
1.5. При відрахуванні з технікуму, а також при його закінченні, мешканці звільняють гуртожитки протягом тижня від дня виходу відповідного наказу.
У випадку, коли з поважних причин студент не може звільнити гуртожиток, у відповідний термін, рішенням адміністрації цей термін може бути продовжено.
2. УМОВИ ПРОЖИВАННЯ

2.1. В кожний кімнаті гуртожитку з числа її мешканців обирається староста. Опис майна і речей загального користування в кімнаті підписаний старостою кімнати, зберігається у завідувача гуртожитку. Майно для особистого користування видається мешканцям під їх особисту відповідальність
2.2. Мешканцям гуртожитку видаються перепустки на право входу в гуртожиток.
2.3. Вхід до гуртожитку дозволяється:
– мешканцям гуртожитку до 23 годин по пред′явленню перепустки;
– відвідувачам тільки у не навчальний час до 21 години.
При вході до гуртожитку відвідувачі пред′являють документ, який засвідчує особу і реєструються в книзі відвідувачів. Мешканець зобов′язаний особисто зустріти гостя при вході і провести його при залишенні в гуртожитку. Відповідальність за своєчасне залишення відвідувачами гуртожитку і дотримання ними правил внутрішнього розпорядку несуть мешканці, які запросили згаданих осіб.
– студентам технікуму дозволяється відвідувати гуртожиток лише по пред′явленню студентського квитка з 15 до 21 години.
2.4. Культурно-масові заходи в гуртожитку здійснюються за планом, розробленим студентською радою гуртожитку, вихователем і затвердженим заступником директора з навчально-виховної роботи.
Усі заходи повинні закінчуватися до 22 години.
З 23.00 до 7.00 у гуртожитку повинна дотримуватися тиша і спокій.
2.5. Усі -мешканці гуртожитку залучаються до господарських робіт по самообслуговуванню. Щоденно виконуються роботи по підтриманню порядку і чистоти в своїх жилих і робочих кімнатах.
3. ПРАВА І ОБОВ′ЯЗКИ МЕШКАНЦІВ ГУРТОЖИТКУ

3.1. Мешканці мають право:
– користуватися приміщеннями навчального і культурно-побутового призначення, обладнанням і майном гуртожитку;
– обирати Раду студентського гуртожитку і бути обраним до її складу;
– брати участь через студраду у вирішенні питань, пов′язаних з по крашениям житлово-побутових умов, організації виховної роботи і дозвілля, обладнання і оформлення жилих кімнат і приміщень гуртожитку, роботи обслуговуючого персоналу та інших;
– звертатися із скаргами до адміністрації технікуму на роботу обслуговуючого персоналу і житлово-побутові умови, які не відповідають умовам Положення про гуртожиток і нормам обладнання та утримання гуртожитків.
3.2. Мешканці гуртожитку зобов′язані:
– знати і суворо дотримуватись правил внутрішнього розпорядку;
– дотримувати чистоту і порядок в жилих кімнатах, місцях загального користування і брати участь у всіх видах робіт, пов′язаних із самообслуговуванням, щоденно прибирати жилі кімнати;
– дбайливо ставитися до державної власності – приміщень, обладнання, майна гуртожитку, економного витрачання електроенергії, газу і води.
– своєчасно вносити плату у встановлених розмірах за користування гуртожитком, постільними речами і за всі додаткові платні послуги, якими вони особисто користуються;
– особисті речі, що не потребують щоденного вживання, здавати до камери схову. За речі, які не здані на зберігання, адміністрація відповідальності не несе;
– при залишенні кімнати, повинен вимкнути світло, зачинити вікно, здати ключ від кімнати черговому вахтеру;
– своєчасно давати заявки на ремонт електричного, сантехнічного обладнання і меблів;
– відшкодувати заподіяні матеріальні збитки у відповідності з діючим законодавством;
– про всі надзвичайні події у гуртожитку терміново оповіщати завідувача гуртожитку, вихователя, студраду, заступника директора по навчально-виховній роботі;
– дотримуватись правил техніки безпеки, пожежної безпеки під час користування електричними та газовими приладами, не встановлювати без дозволу додаткової електроспоживаючої апаратури /особисті електро-побутові прилади, радіоапаратура підлягають реєстрації у завідувача гуртожитку/.
– при залишенні гуртожитку на довгий час /більше 1-го тижня/, a також при виїзді на канікули або практику, попереджувати завідувача гуртожитку, одержане майно і ключ здати завідувачу гуртожитку, а особисті речі до камери схову;
– по закінченні навчання в технікумі або при достроковому позбавленні права на проживання, виїхати із гуртожитку в тижневий строк;
– при тимчасовому виїзді із гуртожитку, повідомити про це старосту кімнати:
3.3. Мешканцям гуртожитку забороняється:
– самовільно переселятися із однієї кімнати в другу;
– переробляти і переносити інвентар і меблі з однієї кімнати до другої або виносити із робочих кімнат;
– прати білизну, чистити одяг і взуття в жилих кімнатах;
– наклеювати або прибивати на стінах і шафах об′яви, розклади, малюнки та ін.;
– проводити переробку і ремонт електроустаткування, вмикати електро-опалювальнї прилади в жилих кімнатах;
– самовільно замінювати дверний замок;
– залишати сторонніх осіб після 21 години і на ночівлю;
– приносити і вживати спиртні напої, палити, з′являтися до гуртожитку в нетверезому стані;
– створювати шум, а також вмикати радіотелевізійну апаратуру на гучність, яка перевищує чутність кімнати;
– тримати домашніх тварин.
4. ЗАОХОЧЕННЯ І СТЯГНЕННЯ

4.1. За активну участь в культурно- масових заходах і роботі по покращенню умов і побутового обслуговування мешканці гуртожитку заохочуються:
– оголошенням подяки;
– нагородження пам′ятними подарунками або грошовою премією;
Окремі кімнати гуртожитку можуть бути нагороджені додатковим обладнанням, не передбаченим “Типовими приладами обладнання гуртожитку”.
4.2. За порушення правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку на мешканців накладається стягнення:
– зауваження;
– догана;
– сувора догана;
– не поселення в гуртожиток на наступний рік;
– виселення
– виключення з числа студентів технікуму.
При нанесенні матеріальних збитків в гуртожитку, проживаючі виконують ремонт за власний рахунок або сплачують збитки в бухгалтерію технікуму.
4.3. Заохочування і стягнення проживаючим в гуртожитку у встановленому порядку виносяться директором технікуму за поданням студради, завідувача гуртожитку, вихователя, заступника директора з навчально-виховної роботи і погодженим із студентськими профспілками.

Узгоджено
Голова профкому КТЕП
____________ Дерманський О.С.
«____»_____________20__ р.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор КТЕП
____________ А.К. Похресник
«____»_____________20__ р.

ПРАВИЛА

ВНУТРІШНЬОГО РОЗПОРЯДКУ
КИЇВСЬКОГО ТЕХНІКУМУ ЕЛЕКТРОННИХ ПРИЛАДІВ

1. Загальні положення

1. 1. Ці правила розроблені на підставі Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про відпустки», Кодексу законів про працю України, Положення про Київський технікум електронних приладів.

1.2. Відповідно до Конституції України громадяни України мають право на працю, тобто на одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її кількості та якості і не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти та з урахуванням суспільних потреб. В навчальному закладі трудова дисципліна ґрунтується на свідомому виконанні працівниками своїх трудових обовязків і є необхідною умовою організації ефективної праці і навчального процесу.

1.3. Трудова і навчальна дисципліна в технікумі забезпечується свідомим і дбайливим ставленням до виконання своїх обов’язків працівниками і студентами технікуму.

1.4. Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного та громадського впливу.

1.5. Ці правила мають на меті гарантувати організаційні і виховні заходи внутрішнього розпорядку технікуму як державного навчального закладу, центру освіти і культури.

1.6. Демократизація навчання і суспільних відносин допускає зміцнення трудової дисципліни, організованості і порядку, раціональне використання робочого часу.

1.7. Питання, повязані із застосуванням правил внутрішнього розпорядку, вирішуються адміністрацією технікуму в межах наданих їй повноважень, а у випадках, передбачених чинним законодавством і правилами внутрішнього розпорядку – спільно або за узгодженням із профспілковим комітетом.

2. ПОРЯДОК ПРИЙМАННЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

2.1. Громадяни України вільно обирають види діяльності, не заборонені законодавством, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей.

Працівники технікуму приймаються на роботу за трудовими договорами, контрактами.

2.2. При прийнятті на роботу адміністрація технікуму (директор) зобовязані зажадати від особи, що працевлаштовується:

1) подання трудової книжки, оформленої у встановленому порядку,

2) предявлення паспорта, диплома або іншого документа про освіту чи професійну підготовку.
2.3. Особи, які влаштовуються на роботу, що вимагає спеціальних знань, зобовязані подати відповідні документи про освіту чи професійну підготовку (диплом, атестат, посвідчення), копії яких завіряються помічником директора по кадровій роботі і залишаються в особовій справі працівника.

2.4. При укладанні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну та національну приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено законодавством.

2.5. Посади педагогічних працівників заміщуються відповідно до вимог Закону України»Ппро освіту», «Положення про порядок наймання та звільнення педагогічних працівників закладів освіти», що є у загальнодержавній власності, затвердженого наказом Міносвіти України від 5 серпня 1993 року N 293.

2.6. Працівники технікуму можуть працювати за сумісництвом відповідно до чинного законодавства.

2.7. Прийняття на роботу оформляється наказом директора технікуму, який оголошується працівнику під розписку.

2.8. На осіб, які працювали понад пять днів, ведуться трудові книжки.

На тих хто працює за сумісництвом, трудові книжки ведуться за основним місцем роботи. На осіб, які працюють на умовах погодинної оплати, трудова книжка ведеться за умови, якщо ця робота є основною.

2.9. Запис у трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвом проводиться за бажанням працівника за місцем основної роботи.

Ведення трудових книжок необхідно здійснювати згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мінюсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58

Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності у помічника директора по кадровій роботі, на якого покладена відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок.

2.10. Приймаючи працівника або переводячи його, в установленому порядку, на іншу роботу помічник директора з кадрової роботи повинен роз’яснити працівникові його права, обов’язки та умови праці, а безпосередній керівник провести інструктаж з техніки безпеки і протипожежної профілактики.

2.11. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством, та умовами, передбаченими в контракті.

2.12. Розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації допускається у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами контракту.

Звільнення педагогічних працівників у звязку із скороченням обсягу роботи може мати місце тільки в кінці навчального року.

Звільнення педагогічних працівників за результатами атестації, а також у випадках ліквідації закладу освіти, скорочення кількості або штату працівників здійснюється у відповідності з чинним законодавством.

2.13. Припинення трудового договору оформляється наказом директора технікуму.

2.14. Помічник директора з кадрової роботи зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у відповідності з чинним законодавством. Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні проводитись у відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідний пункт, статтю закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.

3. ОСНОВНІ ОБОВЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ І СТУДЕНТІВ

3.1. Педагогічні працівники мають право на:

– захист професійної честі, гідності;

– вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;

– індивідуальну педагогічну діяльність;

– участь у громадському самоврядуванні;

– користування подовженою оплачуваною відпусткою;

– одержання оплати праці відповідно до законодавства;

– підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм навчання, організацій та установ, які здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку.
3.2. Працівники технікуму зобовязані:

а) працювати сумлінно, виконувати навчальний режим, вимоги Положення про Київський технікум електронних приладів та виконувати Правила внутрішнього розпорядку технікуму, дотримуватись дисципліни праці;

б) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;

в) берегти обладнання, інвентар, матеріали, навчальні посібники тощо, виховувати у студентів бережливе ставлення до майна технікуму.

3.3. Педагогічні працівники технікуму повинні:

а) забезпечувати засвоєння студентами навчальних програм на рівні обовязкових державних вимог, сприяти розвиткові здібностей студентів;

б) настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, інших доброчинностей;

в) виховувати повагу до батьків, жінок, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, країни походження, державного і соціального устрою, цивілізації, відмінних від власних, дбайливе ставлення до навколишнього середовища;

г) готувати до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

д) додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність студента;

е) захищати молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, інших шкідливих звичок;

ж) постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність і загальну культуру.

3.3. Коло обовязків (робіт), що їх виконує кожний працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями і положенням, затвердженими в установленому порядку кваліфікаційними довідниками посад службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників, Положенням про Київський технікум електронних приладів та Правилами внутрішнього розпорядку технікуму, де ці обовязки конкретизуються.

3.4. Студенти технікуму зобовязані:

а). додержуватись законодавства, моральних, етичних норм;

б). систематично і глибоко опановувати теоретичні знання і практичні навички з обраної спеціальності;
в). виконання графіка навчального процесу та вимог навчального плану в терміни, визначені графіком навчального процесу;
г). підвищувати свій культурний і професійний рівень;

д). здобувати навички організаторської роботи;

е). відвідувати обовязкові навчальні заняття і виконувати у встановлений термін усі види завдань, передбачені навчальним планом і робочими програмами дисциплін;
є). виробляти активну життєву позицію;
ж). додержуватись Положення про Положенням про Київський технікум електронних приладів та виконувати Правила внутрішнього розпорядку технікуму і Правила внутрішнього розпорядку в студентському гуртожитку;
з). при незявленні на заняття студент зобовязаний надати завідувачу відділенням та класному керівникові виправдовувальні або пояснювальні документи;
и). вчасно інформувати завідувача відділенням та класного керівника в разі неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складати (перескладати) заліки та екзамени, виконувати контрольні роботи тощо.
3.5. Студенти зобовязані дбайливо й акуратно ставитись до власності технікуму (аудиторій, інвентарю, навчальних посібників, книг, приладів і т.д.). Студентам забороняється без дозволу адміністрації виносити предмети і різне обладнання з лабораторій, навчальних та інших приміщень.

За нанесення матеріального збитку студент несе матеріальну відповідальність, передбачену чинним законодавством.

3.6. Належну чистоту і порядок у всіх навчальних і навчально-виробничих приміщеннях та на території технікуму забезпечують технічний персонал і студенти на принципах самообслуговування.

4. ОСНОВНІ ОБОВЯЗКИ АДМІНІСТРАЦІЇ

4.1. Адміністрація технікуму зобовязана:

а). забезпечити необхідні організаційні та економічні умови для проведення навчально- виховного процесу на рівні державних стандартів якості освіти, для ефективної роботи педагогічних та інших працівників технікуму відповідно до їхньої спеціальності чи кваліфікації;
б). визначити педагогічним працівникам робочі місця, своєчасно доводити до відома розклад занять, забезпечувати їх необхідними засобами роботи;
в). удосконалювати навчально-виховний процес, впроваджувати в практику кращий досвід роботи, пропозиції педагогічних та інших працівників, спрямовані на поліпшення роботи технікуму;
г). організовувати підготовку необхідної кількості педагогічних кадрів, їх атестацію, правове і професійне навчання як у своєму навчальному закладі, так і відповідно до угод в інших навчальних закладах;
д). укладати і розривати угоди, контракти з керівниками підрозділів, педагогічними працівниками відповідно до чинного законодавства, Закону України “Про освіту” та Положення про порядок наймання і звільнення педагогічних працівників закладу освіти, що є у загальнодержавній власності, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 5 серпня 1993 року N 293;
е). доводити до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпустки) педагогічне навантаження в наступному навчальному році;
є). видавати заробітну плату педагогічним та іншим працівникам у встановлені строки. Надавати відпустки всім працівникам закладу освіти відповідно до графіка відпусток;

ж). забезпечити умови безпеки, виробничої санітарії, належне технічне обладнання всіх робочих місць, створювати здорові та безпечні умови праці, необхідні для виконання працівниками трудових обовязків;
з). дотримуватись чинного законодавства, активно використовувати засоби щодо вдосконалення управління, зміцнення договірної та трудової дисципліни;
и). додержуватись умов колективного договору, чуйно ставитись до повсякденних потреб працівників закладу освіти, студентів, забезпечувати надання їм установлених пільг і привілеїв;
і). своєчасно подавати центральним органам державної виконавчої влади встановлену статистичну і бухгалтерську звітність, а також інші необхідні відомості про роботу і стан технікуму;

ї). забезпечувати належне утримання приміщення, забезпечення опалення, освітлення, вентиляції, створювати належні умови для роботи працівників і навчання студентів.

5. РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

5.1. В технікумі встановлюється 5-денний 40-годинний робочий тиждень для робітників та службовців. У випадку виробничої необхідності наказом директора за узгодженням із профспілковим комітетом може бути введений 6-денний робочий тиждень.

5.2. Для викладацького складу встановлений 36-годинний робочий тиждень. У межах робочого дня викладачі повинні вести навчальну, навчально-методичну, виховну та інші роботи, що випливають із обовязків щодо займаної посади та навчального плану.

Робота в порядку сумісництва, дозволеного чинним законодавством, викладацьким складом, робітниками та службовцями повинна виконуватися у вільний від основної роботи час.

5.3. Контроль за дотриманням розкладу навчальних занять і за виконанням індивідуальних планів здійснюється завідувачами відділень і заступником директора з навчально-виховної роботи.

5.4.Тривалість робочого дня адміністративно-господарського й навчально- допоміжного персоналу – 8 годин. Тривалість робочого дня для викладацького складу встановлюється згідно з розкладом навчальних занять та індивідуальним планом. Тривалість робочого дня окремих категорій працівників встановлюється за узгодженням із профспілковим комітетом технікуму.

5.5. Час початку і закінчення роботи встановлюється для робітників та службовців з 9-00 до 17-30, з перервою для відпочинку та харчування з 12-00 до 12-30. За узгодженням із профспілковим комітетом може встановлюватися інший час початку і закінчення роботи та інша тривалість робочого дня не виходячи за межі місячної норми робочого часу.

5.6. До початку роботи кожен працівник зобовязаний відзначити свій прихід на роботу, а після закінчення робочого дня – залишення роботи в порядку, встановленому адміністрацією технікуму.

5.7. Працівника, який зявився на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного спяніння, адміністрація не допускає до роботи в цей робочий день, склавши відповідний документ про порушення трудової дисципліни.

5.8. При незявленні на роботу викладачів або іншого працівника технікуму адміністрація зобовязана негайно вжити заходів до заміни його іншим викладачем (працівником).

5.9. Вхід у навчальні корпуси дозволяється тільки в робочий і навчальний час, в інших випадках вхід у навчальні корпуси допускається тільки з письмового дозволу адміністрації технікуму. В бібліотеці технікуму книги видаються тільки після предявлення студентського квитка. Перебування в робочі дні в навчальних корпусах та на території технікуму працівникам та студентам, не повязаним із змінною роботою, дозволяється з 9-30 до 19-00.

5.10. Понадурочні роботи, як правило, не допускаються. Застосування понадурочних робіт адміністрацією може здійснюватись у виняткових випадках, передбачених чинним законодавством лише з дозволу профспілкового комітету технікуму.

5.11. Забороняється в робочий час відволікати робітників та службовців від їх безпосередньої роботи для виконання громадських обовязків і проведення різного роду заходів, не повязаних із виробничою діяльністю.

5.12. Черговість надання щорічних відпусток встановлюється адміністрацією технікуму за узгодженням із профспілковим комітетом співробітників з урахуванням необхідності забезпечення нормального ходу роботи і сприятливих умов відпочинку робітників та службовців. Графік відпусток складається на кожний календарний рік і доводиться до відома всіх робітників та службовців. Кількість днів наданих відпусток регламентується законодавством.

Викладацькому складу щорічні відпустки надаються, як правило, у літній канікулярний період.

Забороняється ненадання щорічної відпустки протягом двох років підряд, а також ненадання відпустки працівникам, молодше вісімнадцяти років, а також працівникам, які мають право на додаткову відпустку у звязку з шкідливими умовами праці.

5.13. Педагогічним працівникам забороняється:

а) змінювати на свій розсуд розклад занять і графіки роботи;

б) продовжувати або скорочувати тривалість занять і перерв між ними;

в) передоручати виконання трудових обовязків.

5.14. Забороняється в робочий час:

а) відволікати педагогічних працівників від їх безпосередніх обовязків для участі в різних господарських роботах, заходах, не повязаних з навчальним процесом;

б) відволікання працівників технікуму від виконання професійних обовязків, а також студентів за рахунок навчального часу на роботу і здійснення заходів, не повязаних з процесом навчання, забороняється, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

6. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ І НАВЧАННІ

6.1. За зразкове виконання своїх обовязків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство в праці і за інші досягнення в роботі можуть застосовуватись заохочення, передбачені Правилами внутрішнього розпорядку технікуму.

6.2. За досягнення високих результатів у навчанні й вихованні педагогічні працівники представляються до нагородження державними нагородами, присвоєння почесних звань, відзначення державними преміями, знаками, грамотами, іншими видами морального і матеріального заохочення.

6.3. Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обовязки, надаються в першу чергу переваги і соціальні пільги в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів технікуму. Таким працівникам надається також перевага при просуванні по роботі.

Заохочення оголошується в наказі, доводяться до відома всього колективу технікуму і заносяться до трудової книжки працівника.

6.4. За відмінну успішність, активну участь у суспільній праці та творчості приймаються наступні заходи щодо заохочення студентів:

а) оголошення подяки;

б) нагородження похвальним листом, грамотами тощо;

Заохочення оголошуються в наказі, доводяться до відома студентів групи (навчального закладу) на зборах. Витяг з наказу про заохочення зберігається в особистій справі студента.

7. СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛИНИ

7.1. Працівники і студенти, які порушили Правила, норми, інструкції з охорони праці, притягаються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

7.2. За порушення трудової дисципліни адміністрація технікуму застосовує такі дисциплінарні стягнення:

а) догана;

б) звільнення.

Звільнення як дисциплінарне стягнення може бути застосоване за узгодженням із профспілковим комітетом технікуму у випадках, передбачених нормами трудового законодавства.

Директор технікуму має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни, на розгляд адміністративної ради або конференції трудового колективу.

7.3. Дисциплінарні стягнення:

– по відношенню до співробітників застосовуються директором технікуму і оголошуються наказом;
– по відношенню до викладацького складу застосовуються директором технікуму.
7.4. До застосування стягнення від порушника трудової дисципліни повинні бути затребувані пояснення в письмовій формі. Відмовлення працівника дати пояснення не може служити перешкодою для застосування стягнення; у випадку відмовлення складається акт.

Дисциплінарні стягнення застосовуються адміністрацією безпосередньо за виявлене порушення, але не пізніше одного місяця із дня його виявлення, не враховуючи часу хвороби чи перебування працівника у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути застосоване пізніше ніж через шість місяців із дня здійснення проступку.

7.5. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване тільки одне дисциплінарне стягнення.

7.6. При застосуванні стягнення повинні враховуватися ступінь тяжкості здійсненого проступку, обставини, під час яких він здійснений, попередня робота і поведінка працівника.

7.7. Наказ про застосування дисциплінарного стягнення оголошується працівнику під розписку, у необхідних випадках доводиться до відома працівників технікуму.

7.8. Якщо протягом року від дня застосування дисциплінарного стягнення на працівника не буде накладене нове дисциплінарне стягнення, то він вважається таким, який не мав дисциплінарного стягнення.

Адміністрація за своєю ініціативою чи за клопотанням трудового колективу може видати наказ про зняття стягнення, не чекаючи закінчення року, якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни, виявив себе як сумлінний працівник.

7.9. За порушення навчальної дисципліни, Правил внутрішнього розпорядку і Правил внутрішнього розпорядку в студентському гуртожитку до студентів може бути застосоване одне з таких дисциплінарних стягнень:

а) догана;

б) відрахування з технікуму.

7.10. З технікуму студент може бути відрахований:

– за власним бажанням;

– за невиконання навчального плану;

– за порушення умов контракту;

– за рішенням суду, що вступило в законну силу, чи постановою органу, до компетенції якого належить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
7.11. Відрахування студента з технікуму проводиться з урахуванням думки профкому студентів, а виключення неповнолітніх студентів здійснюється, крім того, за згодою районної комісії за справами неповнолітніх.

Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше ніж за місяць від дня його виявлення, не враховуючи часу хвороби чи перебування студента на канікулах.

7.12. Якщо студенти мають трудові книжки, до них вноситься запис про час навчання за денною формою.

8. НАВЧАЛЬНИЙ ПОРЯДОК

8.1. Навчальні заняття в технікуму проводяться за розкладом відповідно до навчальних планів і програм, затверджених у встановленому порядку.

Навчальний розклад складається на семестр і вивішується не пізніше ніж за 10 днів до початку кожного семестру.

8.2. Тривалість академічної години 45 хвилин. Про початок навчального заняття викладачів, студентів сповіщають дзвониками.

8.3. Після початку занять у всіх навчальних і прилеглих до них приміщеннях повинні бути тиша і порядок, необхідні для нормального ходу навчальних занять. Неприпустимо переривати навчальні заняття, входити і виходити з аудиторій під час їх проведення.

8.4. До початку кожного навчального заняття в аудиторіях, лабораторіях і кабінетах лаборанти готують необхідні навчальні посібники й апаратуру.

8.5. Для проведення усіх видів навчальних занять формуються академічні групи чисельністю відповідно нормативних документів Міністерства освіти і науки України. Склад студентських груп затверджується наказом директора.

8.6. У кожній групі класним керівником призначається староста з числа найбільш встигаючих і дисциплінованих студентів за узгодженням із академічною групою. Староста групи підпорядковується безпосередньо классному керівнику, проводить у своїй групі всі його розпорядження і вказівки. У функції старости групи входить:

а) персональний облік відвідування студентами усіх видів навчальних занять;

б) подання завідувачу відділенням даних про неявку чи запізнення студентів на заняття;

в) спостереження за станом навчальної дисципліни в групі на лекціях і практичних
заняттях, а також за цілість навчального устаткування й інвентарю;

г) своєчасна організація одержання і розподілу серед студентів групи підручників і навчальних посібників;

д) повідомлення студентів про зміни, внесені до розкладу занять;

е) призначення на кожний день в порядку черги чергового по групі.

Розпорядження старости в межах зазначених вище функцій обовязкові для всіх студентів групи.

8.7. У кожній групі ведеться журнал установленої форми, що зберігається в навчальній частині.

9. ПОРЯДОК У ПРИМІЩЕННЯХ

9.1. Відповідальність за благоустрій у навчальних приміщеннях (наявність справних меблів, навчального устаткування, підтримка нормальної температури, освітлення й ін.) несе заступник директора з адміністративно-господарської роботи технікуму.

За справність обладнання та устаткування в лабораторіях і кабінетах і за готовність їх до навчальних занять відповідають завідуючі кабінетів і лабораторій.

9.2. У приміщеннях технікуму забороняються:

а) ходіння в головних уборах;

б) голосні розмови, шум, ходіння по коридорах під час занять;

в) куріння;

г) розпивання спиртних напоїв;

д) гра в азартні ігри.

9.3. Адміністрація технікуму зобовязана забезпечити охорону навчальних корпусів і

гуртожитків, збереженість устаткування, обладнання, інвентарю й іншого майна, а також підтримку необхідного порядку в навчальних і побутових приміщеннях. Охорона приміщень, майна і відповідальність за їх протипожежний і санітарний стан покладається наказом директора на відповідних осіб адміністративно-господарського персоналу технікуму.

9.4. Ключі від приміщень навчальних корпусів, а також аудиторій, лабораторій, кабінетів і кімнат гуртожитків повинні знаходитися у сторожа, чергового гуртожитку і видаються працівникам технікуму та студентам, які проживають у гуртожитку, під розписку.

9.5. Правила внутрішнього розпорядку вивішуються на видному місці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *